Книги Іппату

Перепливши море й нарешті ступивши на острів Садо, Леон і його команда опиняються перед новими відкриттями.

По-перше, тутешня раса, що зветься народом Неба, має близьку спорідненість із самою Цуґумі. По-друге, на всі найскладніші питання героїв про проєкт Торацуґумі та його загадкове минуле може відповісти закинута лабораторія в забороненій зоні. Здавалося, місія іноземців поступово добігає кінця… Але крім довгоочікуваних відповідей, острів дав їм ще чимало нових клопотів.

Варто було Леону та Дуду зайти оглядати закинуту будівлю в пошуках записів про радіацію, як їх там зустріло військо Омоікане. Цей таємничий рід тримає в страху та люті кілька поколінь сімейного дерева Цуґумі. І якщо Омоікане прагне винищити їх усіх, то на герої разом із Цуґумі не стануть винятком.

Жодних даних про катастрофу, ніяких потенційних ліків від випромінювання… Невже команда загине прямо тут, не виконавши головної мети цієї місії?

Леон із командою ледве пережили брутальне возз’єднання Сатаке із сестричкою, як на шляху з’явилися ще небезпечніші пригоди.

Мандрівка до Садо продовжується, але тепер на шляху до місця призначення героїв лежить море. Перепливти його з крихким човном та без весел ще те випробування. Особливо коли один із пасажирів — псевдотигр. Але попри всі проблеми і чудесне уникнення кораблетрощі, їм вдалося дістатись якогось острова.

Пуста берегова лінія… Поблизу ані душі… Він здавався безлюдним, поки раптом хто-зна звідки не з’явився пернатий вартовий. Виявляється, між морем та Садо лежить ще одне поселення.

Що чекає на команду цього разу? Може, після цих пригод події в Ікахо здаватимуться дитячими забавками?..

Леонові та Дуду вдалося дістатися до національних архівів — їхньої найголовнішої мети на цьому етапі. Пошуки виявилися успішними, проте понівечений труп вказує на те, що місцевість не така вже й безлюдна, як здавалося… І це правда, адже небезпека нападу не за горами. Втручання Цуґумі рятує обох чоловіків від жахливої смерті…

Тепер вони знають, куди їм прямувати далі — на острів Садо, на північ від Токіо. Шлях не близький. І, схоже, у дівчинки з пташиними ніжками з цим місцем пов’язані вельми травматичні спогади.

Невже настав час прощатися?

Леон — елітний європейський солдат, який зовсім не хоче вирушати у ризиковану експедицію, але мусить, щоб відбілити репутацію після несправедливого звинувачення.

Кому взагалі може закортіти їхати в Японію — країну, залишену всім і всіма. Зруйновану і винищену. Та, подейкують, дещо там залишилося. І це дещо — завдання Леона. Він і його товариші мають знайти та відновити таємну зброю, яку розробляли для проєкту Цуґумі. Зброю, руйнівний потенціал якої мав затьмарити все, що існувало до нього. Зброю, через яку всі Японські острови всипали дощем з атомних бомб, лиш би зупинити розробку проєкту. Це було більше двох століть тому. Що там могло залишитися?

Десантування йде не за планом, літак розбивається, і Леон опиняється в Токійській затоці зовсім сам. Знесилений солдат сподівається на сякий-такий захист протирадіаційного костюма і страждає від голоду.

Але що ж це? Здається, тут і близько не так безлюдно, як всі говорять…