5 книжок про...
5 порад із 5 книг про те, як написати статтю, допис, книгу
Пишете дописи для своєї сторінки в фейсбуці? Розвиваєте особистий бренд в інстаґрамі? Працюєте з текстами на роботі? Чи мрієте написати книгу? Історії і тексти – це наше життя. Вони всюди: соціальні мережі, робочі листи, публікації в блогах і книги.
Формулювати свої думки на папері чи в нотатках смартфона – це навичка, яку можна розвивати. Нижче – 5 порад і 5 книг для всіх, хто пише.
Світ складається з історій – про долю картин Пікассо, про Титанік, про створення друкарської машинки, про заборону роману «1984». Книжка Марка Лівіна «Сторітелінг для очей, вух і серця» про те, наскільки важливими є історії в нашому житті і про те, як їх бачити і писати.
Марк Лівін пише про основні сюжети, які так чи інакше повторюються в книгах. Також в ній є про те, з чого складаються хороші тексти, що руйнує історії і те, чому один текст «заходить», а інший – ні. А ще є уривки розмов із відомими українськими письменниками, журналістами про їхні тексти.
Порада №1. Працюйте над форматом.
«Завжди думайте про свого читача. У якому вигляді він сприйматиме вашу історію? Чи зручно йому? Чи все він розуміє? Чи достатньо в нього повітря, щоб дочитати до кінця?»
Досі вагаєтеся, чи можете ви написати книжку? Думаєте, що письменниками народжуються? І постійно відкладаєте свої ідеї до «кращих часів»? Якщо відповіли «так» бодай на одне запитання – книжка «Пиши» для вас.
Таіс Золотковська написала справжній путівник творчим життям. Книжка заснована на прикладі авторки і містить багато завдань, вправ та мотивуючих фраз. В ній ви знайдете джерела власного натхнення, дізнаєтеся, як читають книжки письменники, зрозумієте, з чого має складатися сильний текст, і навіть, як написати лист до видавництва. І головне – все це про українські реалії і український видавничий бізнес.
Порада №2. Спробуйте фрирайтинг.
Це «метод, за якого виникають вільні асоціації й виводяться на поверхню теми, які зберігаються в глибині нашої свідомості». Кажуть, що Гоголь в листі до друга радив «рухати рукою, виписуючи зі слів «Сьогодні зовсім не хочеться писати», і писати далі й довше, дозволяючи думкам ставатися, а тому, що відбувається, – відбуватися».
Якщо ви шукали знак, щоб почати писати, то ця книжка і є знаком. Це не зовсім книга, а воркбук із практичними вправами на розвиток мислення, креативності, уважності до деталей і вмінню шукати сюжет. Окрім завдань є теоретичний матеріал. Всього 15 розділів, в кожному з яких розповідається про один із етапів написання книги: тема, жанр, конфлікт, композиція, оповідач і т.д.
У воркбуці «Пиши сильно» є поради початківцям від найвідоміших сучасних українських письменників: Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Тарас Прохасько, Андрій Курков, Сергій Жадан та інших.
Порада №3. Вимикайте цензора.
Юрій Андрухович у воркбуці радить: «намагайтеся цілковито вимкнути в собі цензора. Немає заборонених тем, сцен, слів. Головне – твоя особиста впевненість у художній виправданості кожного ризикованого моменту».
Книга-практикум викладачки творчого письма Карен Бенке – це суміш ідей і вправ для того, щоб надихнути вашого внутрішнього письменника. Це тренажер для розвитку фантазії та творчих навичок. В ній є розділи зі списками слів, з яких можна почати книжку, описати почуття і зупинити час, а ще перелік жахливих і улюблених слів. В розділі «Варто спробувати» знайдете багато експериментів і вправ, а в «Така от історія» – тексти, які навчать вас уважно жити, чути, бачити і читати. Також в «Пиши ще» є поради відомих письменників.
Дозвольте собі мислити не шаблонно і створюйте власні світи!
Порада №4. Почуйте шепіт.
Все має всій голос і ви маєте його почути. Але найчастіше ми не можемо чути ці звукові повідомлення, бо дуже зайняті своїм життям і своїми власними переживаннями. Щоб налаштуватися на цю хвилю, треба заспокоїти і розслабитися. Добре знаходитися в лісі або поблизу водойми. Але якщо поруч немає лісу або річки, прогуляйтеся в саду ... або навколо вашого будинку з широко відкритими вікнами. Підійміться на пагорб або на стіл. Сядьте на траву на диван. Письмові столи, лампи, підвіконня, тарілки, виделки теж хочуть поділитися своїми секретами. Закінчить речення:
Кульбаба, яка пробивалася крізь асфальт, запитала…
Пташка, що пролітала біля вікна, побажала мені ...
Книга «On Writing Well» або «Текст-пекс-шмекс» про те, як написати якісну нон фікшн книжку, статтю чи розвідку. Тут ви не знайдете інформації про зав’язку чи розв’язку, натомість автор дасть чіткі поради про те, як писати про себе (мемуари), про людей (біографії, інтерв’ю), про місця (путівники), про спорт, мистецтво і науку.
Вільям Зінссер – суворий вчитель, в посібнику він критикує, пише типові помилки і пояснює, як не треба робити. І водночас автор переконаний, що писати може кожен, що кожному з нас є про що писати і що історія кожного має бути написаною.
Порада №5. Наслідуйте.
«Звертайте увагу на те, як добирають слова інші письменники, і дійте напрочуд обережно. Писати треба не швидко, а оригінально. Зведіть звичку читати, що пишуть сьогодні і що писали митці раніше. Можна навчитися писати, імітуючи інших. Якщо ви спитаєте, як я навчився писати, відповім, що читав роботи авторів, які писали так, як хотів я, і намагався з’ясувати, як їм це вдається.»
Хай чужі книжки читаються, а власні тексти – пишуться!
Формулювати свої думки на папері чи в нотатках смартфона – це навичка, яку можна розвивати. Нижче – 5 порад і 5 книг для всіх, хто пише.
«Сторітелінг для очей, вух і серця» Марк Лівін
Світ складається з історій – про долю картин Пікассо, про Титанік, про створення друкарської машинки, про заборону роману «1984». Книжка Марка Лівіна «Сторітелінг для очей, вух і серця» про те, наскільки важливими є історії в нашому житті і про те, як їх бачити і писати.Марк Лівін пише про основні сюжети, які так чи інакше повторюються в книгах. Також в ній є про те, з чого складаються хороші тексти, що руйнує історії і те, чому один текст «заходить», а інший – ні. А ще є уривки розмов із відомими українськими письменниками, журналістами про їхні тексти.
Порада №1. Працюйте над форматом.
«Завжди думайте про свого читача. У якому вигляді він сприйматиме вашу історію? Чи зручно йому? Чи все він розуміє? Чи достатньо в нього повітря, щоб дочитати до кінця?»
«Пиши. Легкий шлях від ідеї до книжки» Таіс Золотковська
Досі вагаєтеся, чи можете ви написати книжку? Думаєте, що письменниками народжуються? І постійно відкладаєте свої ідеї до «кращих часів»? Якщо відповіли «так» бодай на одне запитання – книжка «Пиши» для вас.Таіс Золотковська написала справжній путівник творчим життям. Книжка заснована на прикладі авторки і містить багато завдань, вправ та мотивуючих фраз. В ній ви знайдете джерела власного натхнення, дізнаєтеся, як читають книжки письменники, зрозумієте, з чого має складатися сильний текст, і навіть, як написати лист до видавництва. І головне – все це про українські реалії і український видавничий бізнес.
Порада №2. Спробуйте фрирайтинг.
Це «метод, за якого виникають вільні асоціації й виводяться на поверхню теми, які зберігаються в глибині нашої свідомості». Кажуть, що Гоголь в листі до друга радив «рухати рукою, виписуючи зі слів «Сьогодні зовсім не хочеться писати», і писати далі й довше, дозволяючи думкам ставатися, а тому, що відбувається, – відбуватися».
«Пиши сильно. Практичні вправи, поради, теорія»
Якщо ви шукали знак, щоб почати писати, то ця книжка і є знаком. Це не зовсім книга, а воркбук із практичними вправами на розвиток мислення, креативності, уважності до деталей і вмінню шукати сюжет. Окрім завдань є теоретичний матеріал. Всього 15 розділів, в кожному з яких розповідається про один із етапів написання книги: тема, жанр, конфлікт, композиція, оповідач і т.д.У воркбуці «Пиши сильно» є поради початківцям від найвідоміших сучасних українських письменників: Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Тарас Прохасько, Андрій Курков, Сергій Жадан та інших.
Порада №3. Вимикайте цензора.
Юрій Андрухович у воркбуці радить: «намагайтеся цілковито вимкнути в собі цензора. Немає заборонених тем, сцен, слів. Головне – твоя особиста впевненість у художній виправданості кожного ризикованого моменту».
«Пиши ещё! Руководство для начинающего писателя» Карен Бенке
Книга-практикум викладачки творчого письма Карен Бенке – це суміш ідей і вправ для того, щоб надихнути вашого внутрішнього письменника. Це тренажер для розвитку фантазії та творчих навичок. В ній є розділи зі списками слів, з яких можна почати книжку, описати почуття і зупинити час, а ще перелік жахливих і улюблених слів. В розділі «Варто спробувати» знайдете багато експериментів і вправ, а в «Така от історія» – тексти, які навчать вас уважно жити, чути, бачити і читати. Також в «Пиши ще» є поради відомих письменників. Дозвольте собі мислити не шаблонно і створюйте власні світи!
Порада №4. Почуйте шепіт.
Все має всій голос і ви маєте його почути. Але найчастіше ми не можемо чути ці звукові повідомлення, бо дуже зайняті своїм життям і своїми власними переживаннями. Щоб налаштуватися на цю хвилю, треба заспокоїти і розслабитися. Добре знаходитися в лісі або поблизу водойми. Але якщо поруч немає лісу або річки, прогуляйтеся в саду ... або навколо вашого будинку з широко відкритими вікнами. Підійміться на пагорб або на стіл. Сядьте на траву на диван. Письмові столи, лампи, підвіконня, тарілки, виделки теж хочуть поділитися своїми секретами. Закінчить речення:
Кульбаба, яка пробивалася крізь асфальт, запитала…
Пташка, що пролітала біля вікна, побажала мені ...
«Текст-пекс-шмекс. Магія переконливих текстів» Вільям Зінссер
Книга «On Writing Well» або «Текст-пекс-шмекс» про те, як написати якісну нон фікшн книжку, статтю чи розвідку. Тут ви не знайдете інформації про зав’язку чи розв’язку, натомість автор дасть чіткі поради про те, як писати про себе (мемуари), про людей (біографії, інтерв’ю), про місця (путівники), про спорт, мистецтво і науку.Вільям Зінссер – суворий вчитель, в посібнику він критикує, пише типові помилки і пояснює, як не треба робити. І водночас автор переконаний, що писати може кожен, що кожному з нас є про що писати і що історія кожного має бути написаною.
Порада №5. Наслідуйте.
«Звертайте увагу на те, як добирають слова інші письменники, і дійте напрочуд обережно. Писати треба не швидко, а оригінально. Зведіть звичку читати, що пишуть сьогодні і що писали митці раніше. Можна навчитися писати, імітуючи інших. Якщо ви спитаєте, як я навчився писати, відповім, що читав роботи авторів, які писали так, як хотів я, і намагався з’ясувати, як їм це вдається.»
Хай чужі книжки читаються, а власні тексти – пишуться!
Автор – Катерина Ільчук