Книги жанра фольклор

Серед видатних учених, уродженців Тернопільщини, чільне місце належить Володимирові Гнатюку (1871—1926) — видатному фольклористу, етнографу, мовознавцю, літературознавцю, історику, журналісту, редактору, книговидавцю, перекладачу, соціологу, демографу, члену-кореспонденту Петербурзької АН (1902), академіку АН України (1924), члену Чеського наукового товариства (1905), Празької та Віденської Академій наук. Про його справді титанічну наукову роботу свідчать близько 300 праць — монографій, статей, рецензій тощо. Напередодні Першої світової війни Володимир Гнатюк видав двотомник «Колядки і щедрівки» (1914). Над його упорядкуванням він працював майже 15 років. Цей збірник містить етнографічні матеріали з усіх областей України (окрім Закарпаття). В його основу покладено записи З. Ходаковського та І. Вагилевича, О. Бодянського та Марка Вовчка, І. Ляторовського й О. Савчука та десятки рукописних збірок кінця ХІХ — початку ХХ ст. У другому томі «Колядок і щедрівок» зібрані колядки парубкові та дівочі, колядки умерлим, віншівки, плясанки, жартівливі колядки та ін., що і в наші дні становлять інтерес для фольклористів і всіх, хто цікавиться українською культурою.

«Етнографічні групи українців Карпат. Бойки» — науково-публіцистична праця, підготовлена досвідченими вченими відомого у світі академічного Інституту народознавства НАН України під керівництвом академіка НАН України професора Степана Павлюка. Монографічне дослідження приурочене всебічному висвітленню унікального культурно-традиційного спадку бойків.
Своєрідними рисами відзначаються різні галузі бойківської народної духовної культури, характер осмислення природних і суспільних явищ, комплекс норм народного звичаєвого права, моралі, етики, традиційних знань, обрядів, сімейного і побутового календарів тощо. В них переплелися нашарування народної буденної свідомо­сті різних епох, починаючи від первіснообщинного ладу, поєднання давніх язиче­ських і пізніх християнських елементів, фантастичних ілюзорних уявлень із здобутками упродовж віків, практичним досвідом.
Бойківська фольклорна традиція донесла до нашого часу цікаві пам’ятки давніх верств усної поетичної творчості українського народу, зокрема календарно- і сімейно-обрядової (колядки, ладканки), народні балади, соціально-побутові пісні, народні казки, легенди, перекази. Значний інтерес становить мелодична і тональна структура бойківських народних пісень та інструментальної музики, музичні й хореографічні особливості народного танцю.
На виняткову увагу заслуговує образотворче народне мистецтво бойків — вишивка, форми і способи прикрашати одяг та інші побутові предмети, вироби з бісеру, різьблення по дереву, розпис писанок і народний живопис.
Видання розраховане як на науковців гуманітарного профілю, так і на широке коло читачів, які цікавляться історією свого краю.

«Етнографічні групи українців Карпат. Лемки» — науково-публіцистична праця, підготовлена досвідченими вченими відомого у світі академічного Інституту народознавства НАН України під керівництвом академіка НАН України професора Степана Павлюка. У цьому монографічному дослідженні відображено своєрідність буття лемків, ґрунтовним аналізом охоплено увесь спектр ­їхньої матеріальної традиційної культури — народне зодчество, одяг, харчування, основні й допоміжні заняття, промисли та ремесла тощо, а також духовну культуру з її обрядово-звичаєвим багатством вірувань від язичництва до християнства, традиційні знання, фольклор та ін. Лемки, як одна з найпомітніших етнографічних груп українців, заслуговують на безумовне всебічне вивчення історико-соціального буття та культурної традиційності.
Саме лемкам випала особливо важка доля через політичну ситуацію: бути уярмленими упродовж кількох століть не тільки одним окупантом, але й пере­бувати одночасно у складі декількох чужих держав, але не скоритися, не втратити своєї української самобутності, зберігши при цьому моральну велич і силу духу національного самоусвідомлення у найскладніших історичних випробуваннях.
Лемків і Лемківщину слід розглядати не у загальноприйнятому руслі як українську діаспору, а як українське зарубіжжя, населення якого продовжує жити на своїй історичній батьківщині, але в політичних умовах іншої держави.
Видання розраховане на наукових гуманітаріїв, а також усіх тих, хто цікавиться культурним багатством українського народу.

Різдво об’єднує цілі покоління, родини за святковим столом та спільною колядою, а Маланка — цілі села у вуличному карнавальному дійстві з масками та вигадливими костюмами на честь приходу нового року.

Обидва свята мають глибоке коріння для українців, що його десятиліттями намагалася знищити радянська репресивна машина. Про заборони святкування, утиски та переслідування колядників і маланкарів нам розповіли й у селах Полтавщини, і у Харкові, і у Львові, й у Вашківцях. Та всупереч цим заборонам чимало традицій збереглося.

Завдяки тим, хто вчасно ховав у скринях маланкарські маски, оберігав ватаги від переслідувань, записував давні колядки та збирав колядників на своїх кухнях попри ризики арештів та обшуків. Традиція не перервалася, її вивчають та відроджують. Так українці повсякчас перемагали у боротьбі за власну ідентичність. Перемагають і зараз.

Українська міфологія — це окремий фантастичний світ!  Русалки, мавки, вовкулаки, домовики, чугайстери — ці міфічні істоти зачаровують і привертають увагу. Згадайте пантеон язичницьких богів: Перун, Дажбог, Лада, Стрибог, Мокош, Велес...  Цікаво про них дізнатись? У видавництві «Фоліо» в серії «Українська міфологія», крім цієї книжки, вийшли друком також інші чудово ілюстровані  видання Олексія Кононенка: «Духи, персони, обряди»,  «Фольклор, казки, звичаї, обряди», «Тваринна та рослинна символіка», «Зброя, ритуали, обереги».

Це видання знайомить читачів з міфічним світом богів, персонажами календарних та сезонних обрядів, яких придумали наші далекі предки, котрі не могли пояснити багато довколишніх явищ, що були сильнішими від них. Цим істотам  було призначено  керувати життям людини, сприяти основним її промислам і заняттям, впливати на сили природи. Книжка містить оригінальні характеристики божеств, у ній розповідається про походження небесних світил (зірок, планет), Чумацького Шляху, сузір'їв, а також про сучасний  календар українців, де кожна пора року має важливу дату, навколо якої зосереджені свята, звичаї та обряди.

Давня людина вважала, що в кожному предметі та явищі є жива істота. Ці духи природи допомагали, якщо їх вшановували й поважали, і неабияк шкодили, коли з ними не рахувалися. На нечисту силу — бісів, чортів, відьом — вони обернулися після поглинання язичницької демонології християнською. Саме втручанням цих злих сил люди пояснювали хвороби, неврожаї, повені, мор тощо. Їх звинувачували в причетності до будь-якої невдачі. Казка стала своєрідним захистом, хай і примарним, від усесильного супротивника. У переважній більшості народних оповідок непевних істот показано нерозумними, недолугими, їх можна було не тільки здолати, а й змусити допомагати.

«Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» — науково-публіцистична праця, підготовлена досвідченими вченими відомого у світі академічного Інституту народознавства НАН України під керівництвом академіка НАН України професора Степана Павлюка.
Монографія присвячена вивченню усіх аспектів життя гуцулів. Гуцульські звичаєві, правові й етичні нормативи, вірування, забобони, демонологія, звичаї, обряди представляють складний і надзвичайно цінний для науки матеріал. У ньому простежуються відбитки духовного життя різних епох починаючи від первіснообщинного ладу, поєднання давніх язичницьких і пізніших християнських елементів, фантастичних ірраціональних уявлень із практичним досвідом, набутим і перевіреним упродовж віків.
Багатий реліктовими елементами і гуцульський фольклор, особливо обрядові пісні, казки, легенди, замовляння, пов’язані з віруваннями і забобонами. В народній поезії гуцулів набули особливого розвитку такі пісенні жанри, як коломийка, співанка-хроніка. Неповторною своєрідністю відзначаються мелодика народного співу, інстру­ментальна музика, традиційні танці, самобутнє народне мистецтво та ін. Ще в минулому Гуцульщина славилася своїм багатим ужитково-декоративним мистецтвом: керамікою, різьбою по дереву, чудо-писанкою, художнім ткацтвом, вишивкою, художньою обробкою металу, шкіри, виробами із рогу.
Неповторною колористичною гамою і художньою орієнтацією відзначається традиційний гуцульський одяг із властивими йому прикрасами і доповненнями (згардами, чересами, тобівками тощо).
Видання стане у нагоді як науковцям, так і широкому загалу зацікавлених культур­ним спадком гуцулів.

Українська міфологія — це окремий фантастичний світ!  Русалки, мавки, вовкулаки, домовики, чугайстери — ці міфічні істоти зачаровують і привертають увагу. Згадайте пантеон язичницьких богів: Перун, Дажбог, Лада, Стрибог, Мокош, Велес...  Цікаво про них дізнатись? У видавництві «Фоліо» в серії «Українська міфологія», крім цієї книжки, вийшли друком також інші чудово ілюстровані  видання Олексія Кононенка: «Божества і символи», «Духи, персони, обряди»,  «Фольклор, казки, звичаї, обряди», «Зброя, ритуали, обереги».

На сторінках цієї книжки постають реальні й фантастичні тварини, птахи, дерева, квіти, розповідається про прагнення давніх людей пояснити явища навколишнього світу, жити в гармонії з природою. Протягом століть існувала спорідненість людей з певними рослинами чи тваринами. Деякі звірі ставали вкрай потрібними в житті наших предків, інших же поважали за силу, вважаючи їх захисниками, оберегами роду чи племені. Такі тварини звалися тотемами. Від поклоніння деревам іде звичай розвішувати на них вінки і рушники, прикрашати гілками дерев обійстя. Корисні трави вживалися у побуті, харчуванні, лікуванні, а гарні та приємні були атрибутами ворожінь, обрядів, свят. Завдяки книжці читачі мають змогу дізнатися, яка квітка, яке зілля що символізує і яке у нього призначення.

Книга «Чортзна/що. Запропаща душа» — унікальна антологія, присвячена найпопулярнішому персонажеві української мітології — чортові. Тут представлені найцікавіші твори нашої літератури, де діє ця лиха, хитра, підступна, а деколи кумедна, добродушна і навіть добра істота, яка інколи ще й здатна на шляхетні вчинки і палке кохання. Багато матеріалов упорядник розшукав у рідкісних виданнях, невідомих і недосяжних для широких кіл читачів, на яких тепер чекають несподівані і захоплюючі відкриття. Сюди увійшли твори Іоаникія Галятовського, Левка Боровиковського, Олекси Стороженка, Пантелеймона Куліша, Ганни Барвінок, Юрія Винничука та багатьох інших. Чимало творів перекладені зі староукраїнської, російської, польської та латинської мов.

З цієї книжки ви дізнаєтеся багато цікавого про минуле нашої країни, про те, які люди й народи тут мешкали, які давні спільноти та держави існували, які події відбувалися. Ви прочитаєте про звитягу і віроломство, подвиги і зради, винахідливість і випробування, поринете у світ дивовижних народних звичаїв і обрядів, доторкнетеся до скарбниці народної мудрості  і захопитеся невимовною красою наших місцин.

Українська міфологія — це окремий фантастичний світ!  Русалки, мавки, вовкулаки, домовики, чугайстери — ці міфічні істоти зачаровують і привертають увагу. Згадайте пантеон язичницьких богів: Перун, Дажбог, Лада, Стрибог, Мокош, Велес...  Цікаво про них дізнатись? У видавництві «Фоліо» в серії «Українська міфологія», крім цієї книжки, вийшли друком також інші чудово ілюстровані  видання Олексія Кононенка: «Божества і символи», «Духи, персони, обряди»,  «Фольклор, казки, звичаї, обряди», «Тваринна та рослинна символіка».

Ця книжка містить відомості про першопредків слов’ян, знайомить з історією слов’янських племен, розповідає про їхнє походження та розселення у давні часи, виникнення назви «слов’яни». Автор докладно описує різні види зброї та обладунків наших далеких предків, які хоч і були наділені, як казав видатний діяч чеського і словацького національного відродження Павел Йозеф Шафарик, «тихою величчю», але завжди вміли постояти за себе. Видання також стане в пригоді тим, хто цікавиться, як жили та господарювали наші прародичі, про їхні обереги, ритуали, одяг.

Репринтне видання збірника, виданого 1912 року Етнографічною комісією Наукового товариства ім. Шевченка, присвячене мало дослідженій галузі народної словесності — похоронним звичаям та обрядам — і містить близько 300 голосінь: матері за дітьми, вдовиці за чоловіком, сиріт за матір’ю та батьком, дівчини за парубком тощо. Хоча зібраний матеріал далеко не вичерпує усього багатства народної української поезії такого роду, перед читачами  постає яскрава картина почувань і уявлень українців з Лемківщини, Гуцульщини, Буковини, Поділля, Холмщини, Київщини, Чернігівщини та інших регіонів України

Відкривши цю книжку, ти потрапиш у чарівний світ українського фольклору. Прислів’я, приказки, загадки, лічилки і скоромовки – ці духовні скарби з незапам’ятних часів живуть у народі, передаються з уст в уста, від покоління до покоління, збагачуючи нашу мову влучними висловами та дотепними жартами.

Володимир Гнатюк (1871—1926) — видатний фольклорист, етнограф, мовознавець, літературознавець, історик, журналіст, редактор, книговидавець, перекладач, член-кореспондент Петербурзької АН (1902), академік АН України (1924), член Чеського наукового товариства (1905), Празької та Віденської Академії наук. Про його справді титанічну наукову роботу свідчать близько 300 праць — монографій, статей, рецензій тощо.

       В. Гнатюк був першим, хто вивів українську фольклористику на широкий шлях європейської науки. І. Франко назвав його «фено­менально щасливим збирачем усякого етнографічного матеріалу, якому з наших давніших збирачів, мабуть, не дорівняв ні один».

     До видання увійшли оповідання, зібрані Володимиром Гнатюком і присвячені знадобам до галицько-руської демонології, з яких можна дізнатися про те, чим можна відстрашити чорта, про нечисте місце, як дістати домовика, про вовкулак і відьом, ворожбитів і знахарів, про нечисті гроші й закопані скарби та ін.

Володимир Гнатюк (1871—1926) — видатний фольклорист, етнограф, мовознавець, літературознавець, історик, журналіст, редактор, книговидавець, перекладач, член-кореспондент Петербурзької АН (1902), академік АН України (1924), член Чеського наукового товариства (1905), Празької та Віденської Академій наук.

       Двотомна праця «Галицько-руські народні легенди», видана 1912 року Науковим товариством ім. Шевченка, містить 412 легенд, з яких 148 записав сам В. Гнатюк. Отже, це був найповніший і до сьогодні неперевершений збірник легенд у слов’янській фольклористиці.

       До ІІ тому увійшли легенди про потойбічне життя і кінець світу, моралізаційні, філософські та жартівливі легенди, а також сатири на святі теми.

Книга про традиції святкування Різдва та Маланки від команди Ukraїner. Ми беремо вас із собою в експедицію різними куточками країни, аби показати, як зберігають і відтворюють традиції зимових свят в Україні.
Різдво об’єднує цілі покоління, родини за святковим столом та спільною колядою, а Маланка — цілі села у вуличному карнавальному дійстві з масками та вигадливими костюмами на честь приходу нового року. Обидва свята мають глибоке коріння для українців, що його десятиліттями намагалася знищити радянська репресивна машина. Про заборони святкування, утиски та переслідування колядників і маланкарів нам розповіли й у селах Полтавщини, і у Харкові, і у Львові, й у Вашківцях. Та всупереч цим заборонам чимало традицій збереглося. Завдяки тим, хто вчасно ховав у скринях маланкарські маски, оберігав ватаги від переслідувань, записував давні колядки та збирав колядників на своїх кухнях попри ризики арештів та обшуків. Традиція не перервалася, її вивчають та відроджують.

Володимир Гнатюк (1871—1926) — видатний фольклорист, етнограф, мовознавець, літературознавець, історик, журналіст, редактор, книговидавець, перекладач, член-кореспондент Петербурзької АН (1902), академік АН України (1924), член Чеського наукового товариства (1905), Празької та Віденської Академій наук.

Двотомна праця «Галицько-руські народні легенди», видана 1912 року Науковим товариством ім. Шевченка, містить 412 легенд, з яких 148 записав сам В. Гнатюк. Отже, це був найповніший і до сьогодні неперевершений збірник легенд у слов’янській фольклористиці.

До І тому увійшли біблійні легенди Старого й Нового Завітів, а також легенди про святих та чарівників.

«Серце наше звеселяймо!» — закликає відома українська пісня. Веселість духу — основа щасливого життя. Сміх робить людей вільними. Пісні, які ви знайдете на сторінках цієї книжки, були чудодійними ліками, які врятували мільйони людей від нудьги, туги і розпачу у складних соціальних і особистих перипетіях буття. Дай Боже, врятують і нас!

Навчальний посібник «Покутські вишивки Прикарпаття. Мистецтво геометричного орнаменту і колориту» є другим художнім альбомом із серії «вишивки Прикарпаття», який присвячений покутським узорам вишивок у техніці хрестика кінця ХІХ ст. — першої половини ХХ ст. та їх побутуванню впродовж ХХ ст. і на початку ХХІ ст. у ньому розглядаються різні взори покутських народних вишивок чоловічих, жіночих сорочок і «заборів» переміток та їх місцеві назви. Систематизовано взори на фітоморфні (рослинні), зооморфні (тваринні), за походженням, предметно-речові, космічні, цифрові. Посібник уміщає таблиці із розводами хрестикових узорів автентичних вишивок сорочок Городенківського району, а також авторських фотоілюстрацій автентичних вишивок і типажів у традиційному одязі Городенківського району Івано-Франківської області. Розглядається мистецтво геометричного орнаменту — орнаментальні мотиви та композиціії, варіанти побудови уставок жіночих сорочок чи пазух чоловічих сорочок. Відтворені автором узори, у вигляді «розводів» (рисунків, контурів узорів), подано на таблицях, а також на таблицях подано відтворені узори, заповнені кольоровими нитками. усі фотографії і таблиці пронумеровано та паспортизовано. Подано багато узорів для того, щоб побачити, як творилися різні варіанти класичних узорів, як мінялися кольори ниток при заповненні «розводів» у різний час і в різних селах. Процес творення узорів з простих орнаментальних мотивів може послужити майстер-класом для студентів на практичних заняттях. узори вишивок можуть бути творчо використані для розробки етнодизайну сучасного одягу в національних традиціях. Джерелами для пошуку автентичних вишивок послужили: фонди музеїв, поїздки в села, приватні колекції, виставки, фестивалі «Покутські джерела», «дністрові зорі», ювілейні свята сіл і міст Покуття. Введено рубрику «Географія орнаменту», тому що ми живемо в ХХІ ст. і локальні вишивки поширилися поза межі місцевостей, де вони були створені. Альбом розрахований на мистецтвознавців, етнографів, українознавців, краєзнавців, науковців, художників, музейників, викладачів і студентів мистецьких навчальних закладів і учнів шкіл для проведення уроків з краєзнавства, образотворчого мистецтва та художньої праці; колекціонерів, вишивальниць; керівників фольклорно-етнографічних колективів, як зразок для відтворення традиційного народного одягу початку ХХ ст.; а також для туристів, як корисний сувенір. Для кращої орієнтації про територію Покуття на початку кожного розділу альбому подано мапу відповідного району — Городенківського, тлумацького Івано-Франківської області.

В альбомі-каталозі репрезентовано унікальний творчий доробок видатної української художниці Олени Кульчицької в галузі етнографії - її збірку "Народний одяг західних областей України", що налічує 426 творів у різних техніках: акварелі, графічні зарисовки тушшю, пером та олівцем, лінорити. У книзі представлено акварелі зі зображенням народної ноші з таких історико-етнографічних регіонів Західної України, як Поділля, Покуття, Буковина, Гуцульщина, Бойківщина,  Опілля, Волинь і Полісся, а також із етнічних українських земель, які після Другої світової війни опинилися у складі Польщі та Словаччини. У збірці показано давній український одяг кінця XIX - першої третини XX століття, який художниця змалювала впродовж 1910 - 1953 років.