Видавництво Астролябія

Книга завершує публікацію найновішого в часі українського перекладу «Божественної Комедії» Данте пера Максима Стріхи («Пекло» й «Чистилище» вийшли у видавництві «Астролябія» відповідно 2013 і 2014 року). Головною метою цього перекладу було не лише адекватно відтворити зміст і поетичну форму Дантового шедевра, але й дати читачеві уявлення про живу, не охололу ще «магму» щойно «виліпленої» поетом італійської мови — у поєднанні найрізноманітніших стилів (від найвищого й до низького) і часом навіть у певних хибах щодо сьогоднішньої усталеної літературної норми. Водночас ця книга, як і раніше «Пекло» та «Чистилище», містить докладну передмову, присвячену місцю «Раю» — найскладнішої для сприйняття частини Дантового шедевра — в художній цілісності «Божественної Комедії». Серед додатків — завершення публікації упорядкованої Максимом Стріхою антології пов’язаних з постаттю Данте українських віршів, написаних упродовж останніх понад півтораста років. А також два есеї про Данте, авторами яких є двоє визначних поетів ХХ століття — Томас Стернз Еліот і Василь Барка.

Це найповніше зібрання знаменитих коротких оповідей Дж. Р. Р. Толкіна. П’ять історій, що написані так само майстерно та вишукано, як і улюблений для багатьох «Гобіт», витворюють дивовижний світ, який не хочеться покидати: іграшковий песик Роверандом, подорожуючи на Місяць та в морські глибини, знаходить нових друзів і вчиться не сердити чарівників;

Фермер Джайлз із Гема, ненароком прогнавши лихого велетня, змушений прикидатися героєм і ставати до бою з драконом; у «Пригодах Тома Бомбадила» йдеться про фантастичні мандри старого веселуна та про знайомство з гобітами, принцесами, ґномами і тролями; Ковалю з Великого Вуттона випало проковтнути чарівну зірку, яка стає йому перепусткою у Край фейрі; а Листок пана Дрібнички — це все, що залишилося у цьому світі від досконалого дерева маленького художника, у якого попереду, як і в усіх нас, довга неминуча подорож.

Ці історії доповнює есей «Про чарівні казки», у якому славетний автор «Володаря Перснів» викладає теоретичні засади творчості.

Переклади на сучасну англійську мову вміщених тут трьох середньовічних англійських поем — «Сер Ґавейн і Зелений Лицар», «Перлина» і «Сер Орфео» — Дж. Р. Р. Толкін виконав для шанувальників поезії і для власних студій. Підготував їх до друку разом з коментарями вже після смерті письменника його син Крістофер Толкін. «Сер Ґавейн» — лицарський роман, чарівна казка для дорослих, сповнена життя і барв. «Перлина» — елегія на смерть дитини, поема, пронизана відчуттям великої особистої втрати. Обидві ці поеми невідомого автора написані близько 1400 року алітераційним віршем. «Сер Орфео» належить до ранішої й інакшої традиції.

В українському перекладі Олена О’Лір відтворила англійську алітерацію за тими самими принципами, що були застосовані в її перекладах давньоанглійської героїчної епопеї «Беовульф», двох поем Толкіна з книги «Легенда про Сіґурда і Ґудрун» та його незакінченої поеми «Падіння Артура». Тож тепер і український читач має змогу познайомитися з куртуазною поезією освічених середньовічних англійців.

Перший український переклад шедевра класика англійської літератури Джеффрі Чосера (бл. 1343–1400). Це збірка історій, які розповідають одне одному прочани, що вирішили піти на прощу до гробниці святого Томи Бекета в Кентербері. Серед оповідачів — представники майже всіх верств тогочасного англійського суспільства, а їхні розповіді, вельми різноманітні за тематикою, влучно відображають триб їхнього життя. Це своєрідна енциклопедія життя середньовічного суспільства. Окрім блискучої неповторної іронії, властивої стилю цього шедевра, для нього характерні жвавість, нескінченна доброта, безмежна довіра до людей і надзвичайне уміння захоплюватися навіть жахливими рисами, які часом демонструють його герої. Книга проілюстрована фрагментами Еллесмерівського манускрипту 1410 року.

Перший український переклад шедевра класика англійської літератури Джеффрі Чосера (бл. 1343–1400). Це збірка історій, які розповідають одне одному прочани, що вирішили піти на прощу до гробниці святого Томи Бекета в Кентербері. Серед оповідачів — представники майже всіх верств тогочасного англійського суспільства, а їхні розповіді, вельми різноманітні за тематикою, влучно відображають триб їхнього життя. Це своєрідна енциклопедія життя середньовічного суспільства. Окрім блискучої неповторної іронії, властивої стилю цього шедевра, для нього характерні жвавість, нескінченна доброта, безмежна довіра до людей і надзвичайне уміння захоплюватися навіть жахливими рисами, які часом демонструють його герої. Книга проілюстрована фрагментами Еллесмерівського манускрипту 1410 року.