Фільтр
-5%
Быстрый просмотр
Осип Турянський (1880–1933) — український письменник, чия літературна спадщина довгий час не була відома українським читачам. У незалежній Україні про здобутки митця згадали, твори друкуються, і численні прихильники можуть насолоджуватися його творчим талантом.
В автобіографічній повісті «Поза межами болю» (1921), яка принесла письменникові світове визнання, автор порушує важливу моральну тему, стверджуючи, що слід залишатися людиною навіть у самих безжальних умовах, та висловлює протест проти жахливого злочину — війни.
Роман «Син землі» (1933) — красива казка про кохання лісовика — гімназиста Івана Куценка і мавки — граф'янки Олени Воронської. Молоді люди зустрілися і «покохалися, щоб жити і життя творити», проте трагічна доля розпорядилась інакше: жорстокі й заздрісні люди занапастили їх.
В автобіографічній повісті «Поза межами болю» (1921), яка принесла письменникові світове визнання, автор порушує важливу моральну тему, стверджуючи, що слід залишатися людиною навіть у самих безжальних умовах, та висловлює протест проти жахливого злочину — війни.
Роман «Син землі» (1933) — красива казка про кохання лісовика — гімназиста Івана Куценка і мавки — граф'янки Олени Воронської. Молоді люди зустрілися і «покохалися, щоб жити і життя творити», проте трагічна доля розпорядилась інакше: жорстокі й заздрісні люди занапастили їх.
| Авторы | Осип Турянський |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
247 грн.
В кошик
Купить в 1 клик
-5%
Быстрый просмотр
Осип Турянський (1880–1933) — український письменник, чия літературна спадщина довгий час не була відома українським читачам. У незалежній Україні про здобутки митця згадали, твори друкуються, і численні прихильники можуть насолоджуватися його творчим талантом.
«Дума пралісу» — алегорична повість з філософськими роздумами. …У пралісі Лев скликав звірів на суд: Вовк образив Мавпу, назвавши її людиною. Чи винен Вовк? Розглядом цієї справи автор, свідок жахів світової війни, ніби пропонує людям — не вбивайте собі подібних задля розваги та збагачення й закликає: «Сину! Жий для Духа буття і для всіх сотворінь!»
Оповідання «Курка», «Де сонце», «Ей, коб мене були вчили» — літературний дебют письменника. Крізь образи героїв творів — діда Герасима, Василя, Михайла та інших розкриваються стосунки між селянами, їхнє сприйняття буденних клопотів та ставлення до життя.
«Дума пралісу» — алегорична повість з філософськими роздумами. …У пралісі Лев скликав звірів на суд: Вовк образив Мавпу, назвавши її людиною. Чи винен Вовк? Розглядом цієї справи автор, свідок жахів світової війни, ніби пропонує людям — не вбивайте собі подібних задля розваги та збагачення й закликає: «Сину! Жий для Духа буття і для всіх сотворінь!»
Оповідання «Курка», «Де сонце», «Ей, коб мене були вчили» — літературний дебют письменника. Крізь образи героїв творів — діда Герасима, Василя, Михайла та інших розкриваються стосунки між селянами, їхнє сприйняття буденних клопотів та ставлення до життя.
| Авторы | Осип Турянський |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
181 грн.
В кошик
Купить в 1 клик
-5%
Быстрый просмотр
Доля видатного українського письменника Володимира Винниченка (1880–1951) була надзвичайно складною та бурхливою. Цей талановитий художник слова був відомим політичним діячем, який все життя присвятив боротьбі за побудову вільної, самостійної України. Тому не дивно, що твори його довгий час було заборонено друкувати.
Головний герой роману «Записки Кирпатого Мефістофеля» Яків Михайлюк наче не живе, а грає в життя. Все в нього відбувається легко і просто. Навіть до свого кохання він ставиться як до гри: чому б і не оженитися з дівчиною, яку він називає Білою Шапочкою, адже вона така гарна і мила? Але на перешкоді стає один факт: виявляється, що у Кирпатого Мефістофеля є син, що народився проти його бажання. Гра закінчується, і Михайлюку треба обирати між коханою і дитиною. І вибір цей аж надто серйозний...
До книжки увійшли також оповідання «Федько-халамидник» та п’єса «Чорна Пантера і Білий Медвідь».
Головний герой роману «Записки Кирпатого Мефістофеля» Яків Михайлюк наче не живе, а грає в життя. Все в нього відбувається легко і просто. Навіть до свого кохання він ставиться як до гри: чому б і не оженитися з дівчиною, яку він називає Білою Шапочкою, адже вона така гарна і мила? Але на перешкоді стає один факт: виявляється, що у Кирпатого Мефістофеля є син, що народився проти його бажання. Гра закінчується, і Михайлюку треба обирати між коханою і дитиною. І вибір цей аж надто серйозний...
До книжки увійшли також оповідання «Федько-халамидник» та п’єса «Чорна Пантера і Білий Медвідь».
| Авторы | Володимир Винниченко |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
257 грн.
В кошик
Купить в 1 клик
-5%
Быстрый просмотр
Трилогія «Волинь» Уласа Самчука (1905-1987) — художній літопис української історії початку XX століття. У третій частини роману — «Батько і син» — автор показав селянське життя волинян кінця 1920-х років через історію українського роду Довбенків. Для юного Володьки Довбенка нелегко відірватися від домашнього вогнища, від свого роду, від землі. Але бажання пізнати далеку велику Україну з Києвом і Дніпром, вивчитися і реалізуватися в житті спонукає його вирушити через Збруч.
«Юність Василя Шеремети» — автобіографічний роман Уласа Самчука про життя української гімназійної молоді 20-х років XX ст. Роман є своєрідним сюжетним продовженням трилогії «Волинь». Розповідь охоплює один навчальний рік учнів української гімназії, протягом якого відбувається становлення світогляду молодих людей, котрі вступають у пору юності, фізичного й духовного змужніння. Головний герой Василь Шеремета напружено шукає істину, свій шлях у житті.
«Юність Василя Шеремети» — автобіографічний роман Уласа Самчука про життя української гімназійної молоді 20-х років XX ст. Роман є своєрідним сюжетним продовженням трилогії «Волинь». Розповідь охоплює один навчальний рік учнів української гімназії, протягом якого відбувається становлення світогляду молодих людей, котрі вступають у пору юності, фізичного й духовного змужніння. Головний герой Василь Шеремета напружено шукає істину, свій шлях у житті.
| Авторы | Улас Самчук |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
608 грн.
В кошик
Купить в 1 клик
-5%
Быстрый просмотр
Перу Василя Симоненка (1935—1963) належать, окрім поезії та прози, журналістські публікації — нариси, статті, репортажі, рецензії…
До видання увійшли публікації В. Симоненка в газетах «Черкаська правда» та «Молодь Черкащини». Одну з перших творчих скрипок у журналістському колективі цих газет грав саме В. Симоненко. Публікації він розміщував як під власним прізвищем, так і В. Левада, В. Щербань. Його рецензії на кінофільми, вистави, статті на культурно-освітні та морально-етичні теми викликали широкий резонанс. В. Симоненко розумів, що стоїть біля джерел формування світогляду української молоді, замуленого роками неправди й ошуканства. Він завжди повторював, що журналістика є однією з форм літературної та громадської діяльності.
У серії «Рідне» також вийшли друком книжки В. Симоненка «Тиша і грім. Поезії», «Цар Плаксій та Лоскотон. Казки, байки, новели» та «Краще знати про що пишеш. Статті, рецензії, виступи, листи».
До видання увійшли публікації В. Симоненка в газетах «Черкаська правда» та «Молодь Черкащини». Одну з перших творчих скрипок у журналістському колективі цих газет грав саме В. Симоненко. Публікації він розміщував як під власним прізвищем, так і В. Левада, В. Щербань. Його рецензії на кінофільми, вистави, статті на культурно-освітні та морально-етичні теми викликали широкий резонанс. В. Симоненко розумів, що стоїть біля джерел формування світогляду української молоді, замуленого роками неправди й ошуканства. Він завжди повторював, що журналістика є однією з форм літературної та громадської діяльності.
У серії «Рідне» також вийшли друком книжки В. Симоненка «Тиша і грім. Поезії», «Цар Плаксій та Лоскотон. Казки, байки, новели» та «Краще знати про що пишеш. Статті, рецензії, виступи, листи».
| Авторы | Василь Симоненко |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
209 грн.
В кошик
Купить в 1 клик
-5%
Быстрый просмотр
Іван Багряний (1906—1963; справжнє прізвище — Лозов’ягін) — український письменник, який зазнав жорстокості сталінських репресій. Митця було ув’язнено, заслано до Далекого Сходу, потім була еміграція. Лише після своєї смерті він був реабілітований, став лауреатом Шевченківської премії 1992 року, і його книги почали перевидавати в Україні.
До збірки «Крокви над табором» увійшли короткі прозові твори: оповідання, новели, статті та інші. Від оповідань «Крокви над табором», «Нова Рябина» (1931) про успіхи колективізації українського села до листа-памфлета «Чому я не хочу вертатись до СРСР?» (1946) з критикою більшовицької влади відбулася різка метаморфоза світогляду письменника, і саме за це радянська влада забороняла його твори.
До збірки «Крокви над табором» увійшли короткі прозові твори: оповідання, новели, статті та інші. Від оповідань «Крокви над табором», «Нова Рябина» (1931) про успіхи колективізації українського села до листа-памфлета «Чому я не хочу вертатись до СРСР?» (1946) з критикою більшовицької влади відбулася різка метаморфоза світогляду письменника, і саме за це радянська влада забороняла його твори.
| Авторы | Іван Багряний |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
257 грн.
В кошик
Купить в 1 клик
-5%
Быстрый просмотр
Іван Багряний (1906—1963; справжнє прізвище — Лозов’ягін) — український письменник, який зазнав жорстокості сталінських репресій. Митця було ув’язнено, заслано до Далекого Сходу, потім була еміграція. Лише після своєї смерті він був реабілітований, став лауреатом Шевченківської премії 1992 року, і його книги почали перевидавати в Україні.
Це видання містить три різні за жанром твори — драму, повість-вертеп і комедію-сатиру, які об’єднані однією ідеєю: показати гордість, стійкість та нескореність українців у буремних подіях ХХ століття. Іван Багряний пише про тих, хто, пройшовши через жахіття катівень НКВС, не зламався («Морітурі»), а також тих, хто, опинившись між фашизмом і більшовизмом, віддав своє життя за вільну Україну («Розгром», «Генерал»).
Це видання містить три різні за жанром твори — драму, повість-вертеп і комедію-сатиру, які об’єднані однією ідеєю: показати гордість, стійкість та нескореність українців у буремних подіях ХХ століття. Іван Багряний пише про тих, хто, пройшовши через жахіття катівень НКВС, не зламався («Морітурі»), а також тих, хто, опинившись між фашизмом і більшовизмом, віддав своє життя за вільну Україну («Розгром», «Генерал»).
| Авторы | Іван Багряний |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
266 грн.
В кошик
Купить в 1 клик
-5%
Быстрый просмотр
До збірки ввійшли знакові п’єси М. Куліша «Патетична соната» і «Маклена Ґраса». Також збереглася чимала частина публіцистичної спадщини драматурга, зокрема часів його діяльності в системі народної освіти та в газеті «Червоний шлях». Ці статті й виступи теж публікуються у збірці.
«Маклена Ґраса» — це остання п’єса Миколи Куліша й остання постановка Леся Курбаса як режисера «Березоля». Після цієї п’єси М. Куліш уже не міг нічого писати, а Курбас робив постановки тільки в таборах. Вистава, що готувалася посеред Голодомору, стала останнім ковтком свободи для покоління Розстріляного відродження.
«Маклена Ґраса» — це остання п’єса Миколи Куліша й остання постановка Леся Курбаса як режисера «Березоля». Після цієї п’єси М. Куліш уже не міг нічого писати, а Курбас робив постановки тільки в таборах. Вистава, що готувалася посеред Голодомору, стала останнім ковтком свободи для покоління Розстріляного відродження.
| Авторы | Николай Кулиш |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
209 грн.
В кошик
Купить в 1 клик
-5%
Быстрый просмотр
Сатиричну п’єсу «Мина Мазайло» не дарма називають філологічним водевілем: комічні слова й фрази, факти кумедного зросійщення українців, пародія на мовні дискусії тощо. Усе це смішно, але водночас це сміх крізь сльози.
Мина Мазайло соромиться власного прізвища — занадто воно українське. Тому в нього виникає почуття меншовартості. Тож він вирішує змінити його і шукає вчительку, яка навчила б його говорити «по-руському». Проте, коли Мина замислюється над варіантом свого майбутнього прізвища, — Сірєнєв, Розов, Алмазов, — його син Мокій хоче відтворити повну форму родового прізвища…
Мина Мазайло соромиться власного прізвища — занадто воно українське. Тому в нього виникає почуття меншовартості. Тож він вирішує змінити його і шукає вчительку, яка навчила б його говорити «по-руському». Проте, коли Мина замислюється над варіантом свого майбутнього прізвища, — Сірєнєв, Розов, Алмазов, — його син Мокій хоче відтворити повну форму родового прізвища…
| Авторы | Николай Кулиш |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
257 грн.
В кошик
Купить в 1 клик
-5%
Быстрый просмотр
Микола Зеров (1890—1937) — не лише глибоко ерудований критик і літературознавець, талановитий лектор і визнаний перекладач, а й чудовий поет.
Вірші М. Зерова є свідченням високої поетичної майстерності. Мовна палітра його поезій надзвичайно багата. Зеров створив чимало сонетів, у яких йому вдалося по-новому реалізувати закони сонетописання. У його творах дивовижні перегуки епох, виникають образи міст із тисячолітньою історією. М. Зеров прагнув підняти українську літературу до рівня європейської. Його поезія потребує від читача певного рівня естетичної культури й вдумливості.
У серії «Рідне» також вийшли друком книжки Миколи Зерова «Українське письменство ХІХ сторіччя», «Українське письменство ХХ сторіччя. Від Куліша до Винниченка», «Українське письменство ХХ сторіччя. Франко. До джерел».
Вірші М. Зерова є свідченням високої поетичної майстерності. Мовна палітра його поезій надзвичайно багата. Зеров створив чимало сонетів, у яких йому вдалося по-новому реалізувати закони сонетописання. У його творах дивовижні перегуки епох, виникають образи міст із тисячолітньою історією. М. Зеров прагнув підняти українську літературу до рівня європейської. Його поезія потребує від читача певного рівня естетичної культури й вдумливості.
У серії «Рідне» також вийшли друком книжки Миколи Зерова «Українське письменство ХІХ сторіччя», «Українське письменство ХХ сторіччя. Від Куліша до Винниченка», «Українське письменство ХХ сторіччя. Франко. До джерел».
| Авторы | Николай Зеров |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
200 грн.
В кошик
Купить в 1 клик
-5%
Быстрый просмотр
Іван Багряний (1906—1963; справжнє прізвище — Лозов’ягін) — український письменник, який зазнав жорстокості сталінських репресій. Митця було ув’язнено, заслано до Далекого Сходу, потім була еміграція. Лише після своєї смерті він був реабілітований, став лауреатом Шевченківської премії 1992 року, і його книги почали перевидавати в Україні.
Поезії І. Багряного – яскраве явище в українській літературі. Жанровість його творів різнопланова; палкі патріотичні вірші та пісні, колюча сатира, чудові казки і віршики для дітей підкорюють своєю сміливістю та майстерністю.
В циклах віршів «До меж заказаних», «Золотий бумеранг» та інших поет оспівує красу України-Батьківщини, закликає боротися за її свободу, захоплюється людьми праці.
Поезії І. Багряного – яскраве явище в українській літературі. Жанровість його творів різнопланова; палкі патріотичні вірші та пісні, колюча сатира, чудові казки і віршики для дітей підкорюють своєю сміливістю та майстерністю.
В циклах віршів «До меж заказаних», «Золотий бумеранг» та інших поет оспівує красу України-Батьківщини, закликає боротися за її свободу, захоплюється людьми праці.
| Авторы | Іван Багряний |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
228 грн.
В кошик
Купить в 1 клик
-5%
Быстрый просмотр
Ім’я Івана Петровича Котляревського (1769—1838),засновника нової української літератури, пов’язують, у першу чергу, з його поемою «Енеїда» (1798). Це була перша друкована українська книга, написана народною мовою,перша національна поема.
Запозичивши сюжет античної поеми Вергілія, Котляревський наповнив цей твір дотепним українським гумором, повір’ями, звичаями, картинами воєнного і мирного життя, описом одягу, страв — усе це надає поемі яскравого національного колориту. «Енеїду» сміливо можна назвати своєрідною енциклопедією українського побуту кінця ХVІІІ — початку ХІХ століття.
В книзі вміщено ілюстрації видатного українського художника Анатолія Базилевича.
Запозичивши сюжет античної поеми Вергілія, Котляревський наповнив цей твір дотепним українським гумором, повір’ями, звичаями, картинами воєнного і мирного життя, описом одягу, страв — усе це надає поемі яскравого національного колориту. «Енеїду» сміливо можна назвати своєрідною енциклопедією українського побуту кінця ХVІІІ — початку ХІХ століття.
В книзі вміщено ілюстрації видатного українського художника Анатолія Базилевича.
| Авторы | Іван Петрович Котляревський |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
5 225 грн.
Экономия
275 грн.
В кошик
Купить в 1 клик
-5%
Быстрый просмотр
Іван Багряний (1906-1963; справжнє прізвище — Лозов’ягін) — український письменник, який зазнав жорстокості сталінських репресій. Митця було ув’язнено, заслано до Далекого Сходу, потім була еміграція. Лише після своєї смерті він був реабілітований, став лауреатом Шевченківської премії 1992 року, і його книги почали перевидавати в Україні.
Роман «Маруся Богуславка» започаткував епопею «Буйний вітер», задуману І. Багряним як трилогія про українську молодь у передвоєнні й воєнні роки, яка, однак, так і залишилася незавершеною. 1941 рік. На тлі життя невеликого міста автор розповідає про постановку в театрі драми Старицького «Маруся Богуславка» та описує напруження й боротьбу, що викликала ця подія.
До книжки також вміщено короткий уривок з другого тому роману «Маруся Богуславка» під назвою «Держіть поїзд!».
Роман «Маруся Богуславка» започаткував епопею «Буйний вітер», задуману І. Багряним як трилогія про українську молодь у передвоєнні й воєнні роки, яка, однак, так і залишилася незавершеною. 1941 рік. На тлі життя невеликого міста автор розповідає про постановку в театрі драми Старицького «Маруся Богуславка» та описує напруження й боротьбу, що викликала ця подія.
До книжки також вміщено короткий уривок з другого тому роману «Маруся Богуславка» під назвою «Держіть поїзд!».
| Авторы | Іван Багряний |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
371 грн.
В кошик
Купить в 1 клик
-5%
Быстрый просмотр
Микола Куліш (1892–1937) літературній діяльності присвятив майже все своє життя — 30 років із 45. Він писав навіть тоді, коли був на Соловках, в ув’язненні. Свою хресну дорогу він пройшов разом із багатьма іншими українськими митцями Розстріляного Відродження. Його розстріляли 3 листопада 1937 року в Сандармоху.
П’єси «97», «Комуна в степах» і «Прощай, село» становлять своєрідну трилогію про українське село 1920–1930 років.
Драма «97» — за кількістю загиблих від голоду в одному тільки українському селі — була написана 1924 року. Автор надіслав п’єсу до Харківського театру ім. І. Франка, де її було вирішено ставити, але зі значним цензуруванням, зокрема, без згадки про справжній голод в Україні. І навіть у такому вигляді вона мала шалений успіх…
До збірки також увійшла п’єса «Отак загинув Гуска», автобіографія письменника й уривки «Із записника».
П’єси «97», «Комуна в степах» і «Прощай, село» становлять своєрідну трилогію про українське село 1920–1930 років.
Драма «97» — за кількістю загиблих від голоду в одному тільки українському селі — була написана 1924 року. Автор надіслав п’єсу до Харківського театру ім. І. Франка, де її було вирішено ставити, але зі значним цензуруванням, зокрема, без згадки про справжній голод в Україні. І навіть у такому вигляді вона мала шалений успіх…
До збірки також увійшла п’єса «Отак загинув Гуска», автобіографія письменника й уривки «Із записника».
| Авторы | Николай Кулиш |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
219 грн.
В кошик
Купить в 1 клик
-5%
Быстрый просмотр
Тодось Осьмачка (1895-1962) — видатний український письменник, поет, перекладач, представник покоління «Розстріляного відродження», людина трагічної долі. Йому судилося пережити арешти, ув'язнення в Бутирці, жахіття психіатричної лікарні, реалії емігрантського життя, виснажливу хворобу й вічний страх переслідування.
У повісті «Ротонда душогубців», пройнятій болем і тривогою автора за свій народ, Тодось Осьмачка висвітлює трагічні події історії України 1920—1930-х років, які потім виллються в Голодомор. Це страшна реальність, де знищували село, де ДПУ, НКВС та інші «служби» сталінської кліки розпинали Україну в період примусової колективізації, терору, безпідставних арештів та політичних обвинувачень.
У повісті «Ротонда душогубців», пройнятій болем і тривогою автора за свій народ, Тодось Осьмачка висвітлює трагічні події історії України 1920—1930-х років, які потім виллються в Голодомор. Це страшна реальність, де знищували село, де ДПУ, НКВС та інші «служби» сталінської кліки розпинали Україну в період примусової колективізації, терору, безпідставних арештів та політичних обвинувачень.
| Авторы | Тодось Осьмачка |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
257 грн.
В кошик
Купить в 1 клик
-5%
Быстрый просмотр
Микола Куліш (1892–1937) літературній діяльності присвятив майже все своє життя — 30 років із 45. Він писав навіть тоді, коли був в ув’язненні на Соловках. Свою хресну дорогу він пройшов разом із багатьма іншими українськими митцями Розстріляного Відродження. Його розстріляли 3 листопада 1937 року в Сандармоху.
«Народний Малахій» — утопічна історія «висококультурного» сільського листоноші Малахія Стаканчика. Малахій, що перекладається як «посланець Божий», прагне зруйнувати бездуховне існування людства. Живучи в постреволюційний час, він уявив себе обраним світу цього, а за мету взяв негайне реформування суспільства.
Прем’єра п’єси відбулася 1927 року, коли її поставив український режисер Лесь Курбас. Радянське керівництво змушувало переробляти спектакль, бо розуміло, до чого може призвести революційно налаштоване населення. А 1929 року заборонило п’єсу остаточно. Після цього «Народного Малахія» бачили тільки на спектаклях українських діаспор.
«Народний Малахій» — утопічна історія «висококультурного» сільського листоноші Малахія Стаканчика. Малахій, що перекладається як «посланець Божий», прагне зруйнувати бездуховне існування людства. Живучи в постреволюційний час, він уявив себе обраним світу цього, а за мету взяв негайне реформування суспільства.
Прем’єра п’єси відбулася 1927 року, коли її поставив український режисер Лесь Курбас. Радянське керівництво змушувало переробляти спектакль, бо розуміло, до чого може призвести революційно налаштоване населення. А 1929 року заборонило п’єсу остаточно. Після цього «Народного Малахія» бачили тільки на спектаклях українських діаспор.
| Авторы | Николай Кулиш |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
228 грн.
В кошик
Купить в 1 клик
-5%
Быстрый просмотр
Іван Багряний (1906—1963; справжнє прізвище — Лозов’ягін) — український письменник, який зазнав жорстокості сталінських репресій. Митця було ув’язнено, заслано до Далекого Сходу, потім була еміграція. Лише після своєї смерті він був реабілітований, став лауреатом Шевченківської премії 1992 року, і його книги почали перевидавати в Україні.
Герой роману «Тигролови», молодий український інженер-авіатор Григорій Многогрішний, катований, голодний, засуджений на 25 років ув’язнення, втік по дорозі до концтабору прямо посеред суворої сибірської тайги. Майор Медвин — «професійний тигролов» — розпочинає полювання на втікача…
Герой роману «Тигролови», молодий український інженер-авіатор Григорій Многогрішний, катований, голодний, засуджений на 25 років ув’язнення, втік по дорозі до концтабору прямо посеред суворої сибірської тайги. Майор Медвин — «професійний тигролов» — розпочинає полювання на втікача…
| Авторы | Іван Багряний |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
276 грн.
В кошик
Купить в 1 клик
-5%
Быстрый просмотр
Іван Багряний (1906-1963; справжнє прізвище — Лозов’ягін) — український письменник, який зазнав жорстокості сталінських репресій. Митця було ув’язнено, заслано до Далекого Сходу, потім була еміграція. Лише після своєї смерті він був реабілітований, став лауреатом Шевченківської премії 1992 року, і його книги почали перевидавати в Україні.
Роман «Сад Гетсиманський», який уславив ім’я Івана Багряного на весь світ, В. Винниченко назвав «великим, вопіющим і страшним документом» радянської дійсності. Автор описав те, що сам пережив у роки сталінських репресій. Головного героя він багато в чому наділив своєю долею і своєю вдачею — несхитністю духу й вірою в непереможність добра. Андрій Чумак пройшов усі пекельні кола і вистояв, не зламався. І це робить його гідним високого звання людини.
Роман «Сад Гетсиманський», який уславив ім’я Івана Багряного на весь світ, В. Винниченко назвав «великим, вопіющим і страшним документом» радянської дійсності. Автор описав те, що сам пережив у роки сталінських репресій. Головного героя він багато в чому наділив своєю долею і своєю вдачею — несхитністю духу й вірою в непереможність добра. Андрій Чумак пройшов усі пекельні кола і вистояв, не зламався. І це робить його гідним високого звання людини.
| Авторы | Іван Багряний |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
361 грн.
В кошик
Купить в 1 клик
-5%
Быстрый просмотр
Ольга Кобилянська (1863–1942) — класик української літератури, авторка модерної прози. Її творча спадщина велика й різноманітна. Останній великий твір письменниці — роман «Апостол черні», був написаний в 1836 році й мав тернистий шлях до читача. У радянські часи він був під забороною — не видавався, при цьому офіційні літературознавці в один голос таврували його як «ідейно й художньо неповноцінний». Чим же так дошкулила визнана у світі оповідачка тогочасній владі?
Та тим, що повела мову про те, чого найбільше боїться будь-яка імперія — самоідентифікацію поневоленого народу. Тому й нині роздуми й надії авторки не втратили актуальності. У романі вони вплетені в захопливий сюжет про долю кількох поколінь української родини з Буковини.
Та тим, що повела мову про те, чого найбільше боїться будь-яка імперія — самоідентифікацію поневоленого народу. Тому й нині роздуми й надії авторки не втратили актуальності. У романі вони вплетені в захопливий сюжет про долю кількох поколінь української родини з Буковини.
| Авторы | Ольга Кобилянська |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
371 грн.
В кошик
Купить в 1 клик
-5%
Быстрый просмотр
Клим Поліщук (1891 – 1937) – письменник непересічного таланту з покоління Розстріляного відродження. Радянський режим назавжди забрав у нього життя і на десятиліття – ім’я та все з ним пов’язане. Нині творча спадщина Клима Поліщука повертається до читачів. Тож вони мають змогу пересвідчитися у справедливості слів дослідників, які назвали його прозу високою, а ще – дізнатися про часи визвольних змагань 1917-1921 років від очевидця тих подій: із записником у руках письменник побував чи не в усіх куточках української землі.
На власні очі бачив автор і головного героя свого роману «Гуляйпільський батько» – Нестора Махна. Та й загалом тоді для змалювання образу ватажка-анархіста не бракувало переказів і бувальщин. У них він був народним заступником, а не хижим звіром, як наказувала змальовувати його нова влада. Письменник показує Махна яскравою особистістю, не відступаючись від правди про ті страшні часи, коли кров лилася рікою.
На власні очі бачив автор і головного героя свого роману «Гуляйпільський батько» – Нестора Махна. Та й загалом тоді для змалювання образу ватажка-анархіста не бракувало переказів і бувальщин. У них він був народним заступником, а не хижим звіром, як наказувала змальовувати його нова влада. Письменник показує Махна яскравою особистістю, не відступаючись від правди про ті страшні часи, коли кров лилася рікою.
| Авторы | Клим Полищук |
| Издательство | Фолио |
Характеристики
223 грн.
В кошик
Купить в 1 клик
