Видавництво Фоліо

Віктор Домонтович (справжнє ім’я Віктор Платонович Петров (1894—1969)) — український письменник, філософ, літературний критик, історик і культуролог; доктор історичних та філологічних наук.

До видання «Мистці слова» ввійшли есеї, рецензії та публіцистичні статті, які відображають погляди автора на український літературний процес на межі ХІХ і ХХ ст. Віктор Петров (В. Домонтович)  розповідає про знакові постаті у світовій та українській літературах, аналізує найбільш відомі твори. Зокрема, автор зосереджується на творчості Тараса Шевченка, а також Віктора Гюго, Пантелеймона Куліша, Лесі Українки і Максима Рильського.

Як виявилось, шляхи Господні несповідимі навіть для громадян УРСР, яких вчили, що Бога нема. Середньостатистичний громадянин Країни Рад може легко потрапити не лише на Колиму чи до Магадана, а й у Ватикан і Берлін. І навіть звичайна громадянка УРСР — підписати договір з НДРівським видавництвом на написання свого першого в житті роману, а її коханець — алкоголік і тунеядець — виявитись активним членом Антибільшовицького блоку народів і разом з батьком, ексмайором МДБ, ловити фашистів-утікачів у Ватикані.
Та не все так просто...
Засновано на реальних подіях.

Коли закінчується Середньовіччя в Європі загалом та в Україні зокрема? І якщо археологічна хронологія побудована на еволюції матеріальної культури, то що в основі історичної? Настає новий хронологічний період одночасно і повсюдно чи історія розвивається паралельно, різними епохами, на сусідніх землях? Історія розвивається циклічно, з перспективою повернення в кам’яний вік при одному необережному кроці, або ж по незворотній поступальний прямій?
Ця книга з’явилася у пошуках деталей, у пошуках горезвісних «крапок неповернення» та історичних рубежів. Україна епохи Середньовіччя постає дитиною степів та моря, успадковуючи від середземноморської культури, від кочівників та осілих землеробів однаково. Це період етногенезу українського народу. Про час і про місце, про роль особистості в історії та про роль історії у долі особистості, ведуть розмови автори цього тому.

Нова книжка Олександра Красовицького розповідає про Грузію, країну давньої культури та легендарної історії. Герої цієї книжки — відомі люди, діячі театру та кіно, літератури, спорту, політики — розповідають про історію Грузії та становлення сучасної незалежної держави, про те, як у наші дні зберігається культурна спадщина грузинського народу.

Так, відомий режисер Леван Цуладзе, розповідаючи про історію грузинського театру і кіно, висвітлює історію культурного спротиву національної інтелігенції російській окупації в царині мови, літератури та мистецтва, нагадуючи, що фільм саме грузинського режисера Абуладзе став однією з найважливіших подій напередодні розпаду СРСР і свідчив про ідеологічні зсуви у суспільстві.

Розмова автора книжки з екс-прем’єр-міністром Нікою Гілаурі познайомить читача з великими реформами в економіці, судовій системі та змінами в громадському житті країни. Розповіді Ніно Катамадзе, Вахтанга Кікабідзе розкриють особливості самобутньої музичної культури Грузії. А захопливі спогади Володимира Гуцаєва про грузинський футбол, так само, як і описи Ніки Гвараміа особливостей кулінарних традицій народів, що мешкають в Грузії, нікого не можуть залишити байдужими.