Видавництво ТАК

Акіо обожнює квіти, але не людей. Він узагалі волів би ні з ким не спілкуватися… Умі ж із тих парубків, які змінюють коханців щовечора. І його самого це, схоже, не особливо бентежить.

Два дуже різні хлопці в одному гуртожитку. Похмурий Акіо та життєрадісний Умі. Вони ж не мусять подобатися одне одному, щоб ділити спільний простір?

Але все-таки подобаються… І що більше часу вони проводять разом, то очевиднішим це стає.

Чи зможуть вони залікувати минулі рани й подолати страхи, щоб побудувати стосунки, які ґрунтуються на довірі?

Мадока Ямада віддає перевагу плюшевим іграшкам і сукням, пошитим старшою сестрою. Але Мадока — хлопчик…

Переїхавши до нового міста та перейшовши до іншої школи, він намагається приховати цю частину себе, оскільки боїться, що тут також не зрозуміють його вподобань і кепкуватимуть. Тому він обіцяє собі «поводитися як хлопчик».

Мадока чудово вливається в нове середовище, і, здається, подобається всім у класі, крім одного… Іцукі Танонака, який сидить поруч, не сприймає Мадоку.

Іцукі такий крутий і мужній! Та коли Мадока каже про це, однокласники чомусь починають сміятися…

Що відбувається? І чи довго вдасться Мадоці зберігати свою таємницю?

Мати Фінна у в’язниці, а він думає, що вже не зможе виборсатися із самісінького дна. Йому здається, що заблукав і залишився сам. Юнак намагається знайти шлях серед випадкових знайомств, але від цього відчуває лише спустошення.

«Кохання Що взагалі називають коханням? Коли хочеш бути з людиною? Коли хочеш усе про неї знати? Коли хочеш тримати її за руку? Коли хочеш цілувати? У мене все збігається».
Пропрацювавши 10 років у Токіо, Міцуомі безславно повертається зі столиці до маленького села, де народився й виріс. З роботи його звільнили за бійку, і з таким характером це не дивина: різкий і сварливий, хлопець відштовхує від себе весь світ. Він почувається так, неначе програв це життя, і геть не розуміє, що робити далі.
Це триває рівно до того, як у його житті з'являється Ямато. Хлопець, що тепер живе по сусідству, стає неочікуваним промінчиком сонця серед хмар, що ширяють над його життям. Невиправний оптимізм, золота душа й щира усмішка Ямато невідворотно сповнюють серце Міцуомі почуттями, яким він поки боїться добирати назву
Вони геть різні — і цим урятують один одного.