Видавництво Видавництво

Кім — ґей, і вся школа дізналась про це, коли його особисте листування злили в мережу. А я — його колишній найкращий друг. Після літніх канікул ми повернулися до школи, де чутки й плітки постійно переслідують нас, а ненависть деяких учнів до Кіма іноді переходить усі межі.
Мені дошкуляє безліч запитань: чому Кім не дає відсічі кривдникам? Чому обірвав зі мною спілкування після років дружби? Коли я встиг так заплутатися у власних емоціях, що дозволив фантазіям стати реальністю?
Я отримаю відповіді, хай там що. Проте правда, яка починає відкриватися, заплутує мене ще більше…

В «Персеполісі» Маржан розповідає про своє дитинство та молодість перед, під час та після Ісламської революції в Ірані. Шахська монархія, радикальна ісламізація і початок війни з Іраком – буремні роки для дорослішання. Прагнучи дати гідну освіту та краще життя своїй дочці, батьки змушені відправити її в 14 років за кордон, до австрійського ліцею. Але реальність виявляється несподіваною…

Виданий 4 томами у Франції з 2000 по 2003 рік, «Персеполіс» отримав значну кількість нагород, зокрема на Анґулемському фестивалі бандесіне та Франкфуртському книжковому ярмарку. Роман перекладений більше, ніж на 20 мов. У США він входить до учбової програми більше ніж 160 коледжів та університетів. В 2007 році вийшла екранізація роману у вигляді повнометражного анімаційного фільму, який отримав спеціальну премію журі в Каннах та був номінований на «Оскар». Ну а 2010 року Newsweek поставив роман на 5-те місце у своєму списку десяти найкращих художніх книг десятиліття.

Маржан Сатрапі продовжує творити, тепер уже не тільки як авторка та ілюстраторка, але й як режисерка кінофільмів.

«“Маус. Історія вцілілого” Арта Шпіґельмана (1980-1991) – автобіографічна розповідь нью-йоркського художника-інтелектуала, що його батьки, польські євреї, пережили свого часу Голокост. І формула “свого часу” тут є великою умовністю, адже мовби передбачає, що головний герой, альтер еґо автора, живе вже в іншому часі (мирному, повоєнному, віддаленому від злочинів минулого). Насправді ж історичний досвід значно ближче, ніж хочеться сподіватися, від нього не втекти, адже всі ми на великий відсоток складаємося з історії – великої й малої, родинної. Минуле накопичується, вирує, проростає в теперішнє (і дим від крематорію Аушвіцу, про який батько головного героя розповідає в одному кадрі, вже в наступному кадрі зливається з димом від цигарки оповідача). Значною мірою, “Маус” досліджує саме те, як можна приручити минуле і жити з ним далі.

Головний герой “Мауса” розпитує батька про довоєнне життя і досвід під час Голокосту, щоб створити про це комікс. “Маус” – один із найцікавіших літературних текстів про травму другого-третього покоління після катастрофи, про тих, хто виріс у тіні чужого болю й намагається привласнити й переповісти по-своєму досвід, що опирається оповіданню, знайшовший власний голос, всупереч тиску традиції. У нашому закутку Європи між великими історичними травмами ніколи не минало більше кількох поколінь, а в нас травматичний досвід тих, кого особисто не зачепила трагедія, але кому все одно доведеться жити із провиною вцілілого і жахом секонд-генд, проговорено мало, тож “Маус” не лише актуальний для багатьох, якщо не всіх потенційних читачів, а й заповнює напівпорожню нішу.

“Маус” – єдиний на сьогодні комікс, що здобув Пулітцерівську премію, й один із перших, що привернув широку увагу дослідників, ставши певною віхою в історії цього медіуму. Крім того, доти українському читачеві були доступні здебільшого американські мейнстримові комікси, а “Маус” познайомить із андеґраундним коміксом, з його окремішньою естетикою й художньою генеалогією».

Кобаяші-сан живе у звичайній квартирі разом зі своєю новою покоївкою Тору… яка належить до раси дракониць! Тору зневажає всіх людей, окрім Кобаяші-сан, яку обожнює. Тору старанно працює, щоб служити своїй любій господині, але є багато дрібничок, з якими вона, здається, не може впоратися… Зазирніть у буденне життя працьовитої офісної працівниці та її незграбної драконопокоївки в цій монструозно чудовій комедії!

Апокаліпсис відбувся. Світ спустошений, вкритий попелом і трупами. Серед вцілілих, батько і син простують дорогою, штовхаючи візок, набитий всяким хламом, що може знагодитися в подорожі. Під дощем, снігом і холодом вони прямують до південного узбережжя, в той час, як орди дикунів-людожерів тероризують залишки людства. Чи переживуть вони свою подорож? «Дорога» — magnum opus автора, багаторічний бестселер, один із найоціненіших творів сучасної американської літератури, Кормак Маккарті отримав за роман Пулітцерівську премію та нагороду Джеймса Тейта. Однойменна екранізація Джона Гілкоута стала класикою свого жанру?А тепер і графічна адаптація, що вийшла у квітні 2024 року стала супербестселером, продавшись тільки у Франції неймовірним накладом понад 200 000 екз. та уже перекладена на 18 мов.

Класик бандесіне Ману Ларсене переніс цю феноменальну оповідь у графічний формат, лишившись цілковито вірним кожному слову автора та історії про сімейну любов і людську наполегливість. ?

Кормак Маккарті особисто погодив створення цього графічного роману перед своєю смертю. Адаптація схвалена спадкоємцями Маккарті.

Наприкінці XVII століття кухар єпископа Шумлянського, Зенон Бровар, створив свій шедевр, страву досконалого смаку, і записав його до книги рецептів. Цей «найдосконаліший смак» зрештою загубився разом з рукописом, пережив численних редакторів, ілюстраторів і цензорів, які поривалися до безсмертя, залишаючи свої голоси на цих сторінках. Автобіографія, книга рецептів і теологічний трактат зливаються в єдиний палімпсест — один із яскравих прикладів барокового пошуку істини через гру символами. Силами Остапа Українця ці записи зібрано й впорядковано і зараз, вперше за понад триста років, вони готові бути представленими оку вибагливого читача. Дуже багато української літератури стоїть на справах кухонних. Ми любимо готувати пригощати і їсти, ми звикли висловлювати любов через їжу. Бароко, схильне шукати глибокі зв’язки між найдрібнішими речима, дозволяє побачити вищу Істину і Господню Любов навіть у шматку хліба з маслом. Філософія і богослов’я, фізика і етика присутні в кожній страві так само повно, як і в макрокосмосі, всьому широкому світі. Саме про безмежно великі та святі речі, заховані в безмежно малих і мирських квестіях кухарських, оповідають нам Зенон Бровар та його численні редактори.

У новій автобіографічній манзі Наґата Кабі кинула пити, щоб стати здоровішою — принаймні, вона намагається це зробити. Загравання з алкоголем призвели до панкреатиту та серйозної шпиталізації, тож тепер у неї немає иншого вибору, окрім як цілковито зав’язати. Чи вдасться Наґаті Кабі покращити здоров’я під час глобальної пандемії?

Мідорі 31 рік, вона зле ладнає з людьми і не відчуває свого  місця в житті. Якось вона приходить на похорон своєї близької подруги з молодшої школи, Цуґумі. Там їй видається, що над могилою стоїть сама Цуґумі, яка анітрохи не постарішала, між тим це донька її подруги, Харуко…
Делікатна оповідь про співжиття Мідорі, яка почувається не в своїй тарілці, та Хару, яка втратила своє місце у світі.

Меланхолійна і зворушлива, це історія про несподіваний зв’язок між двома різними людьми, які намагаються жити далі після трагедії. Їх шлях до пошуку спільної мови та зцілення непростий і Фукаумі Кон прекрасно впорується з описом почуттів, що не мають назви. Це перший офіційний переклад «Хару та Мідорі» на іноземну мову. Всього в серії 3 томи.

Скучили за Лів Стрьомквіст? Ми теж. Всесвітньо відома активістка продовжує свою сатиричну роботу з «графічними ліками» збіркою гумористичних замальовок про те, як історичні та суспільні зміни змінили — і, можливо, зруйнували — «романтичне кохання»

Почнемо з найпростішого, напозір, питання. Чому Леонардо Ді Капріо зустрічається з нескінченною низкою 20-річних моделей? У відповідь Лів простежує, як філософи та митці, від давніх греків до Бейонсі, концептуалізували романтичне кохання. Фірмові персонажі Стрьомквіст, намальовані у пласкому, блочному стилі, ставлять одне одному запитання та пропонують гострі коментарі, проводячи читачів крізь історію та зміну суспільних цінностей: від прояву любові/кохання до отримання любові/буття коханим. Лорд Байрон, Сократ, Хан Бйончхол, Езра Павнд, Лу Андреас-Саломе, Аріадна та багато інших з’являються в епізодичних ролях.

Стрьомквіст питається: чи може вижити романтичне кохання в раціоналістичному, споживацькому світі?

За тисячу років свого існування українська література зібрала великий бестіарій різних жанрів і форм. Існує багато способів говорити про неї, та жодного, який дозволив би викласти все потрібне на лічених десятках сторінок. На щастя, існує маса літературознавчих видань, які дозволяють собі не бути стислими. Ця книжка — спроба протилежного, екстракт, концентрат, есенція. Не розповідь, а запрошення у галерею сотень текстів з різних епох, які чекають на сучасне прочитання, і звитяжців, які розшифрують усе, що ми заклали в ілюстрації.

Не пропустіть! Від авторки мегабестселера «Коли завмирає серце» — новела, головні персонажі якої, Нік і Чарлі, стикаються з одним із найбільших викликів у своєму житті.

Розлука змушує серце битися сильніше… чи не так?

Ні для кого не секрет, що Нік і Чарлі нерозлучні. Але незабаром Нік поїде до університету, а Чарлі на рік молодший, тож залишиться вдома. Усі запитують, чи будуть вони далі разом. «Що за дурниці!» — думають Нік і Чарлі… принаймні спочатку.

Час прощання неминуче наближається, а Нік і Чарлі починають сумніватися, чи достатньо сильне їхнє кохання, щоб пережити розлуку. Чарлі впевнений, що стримує Ніка… а Нік не може зрозуміти, що на думці в Чарлі. І все закрутилось…

Ні для кого не секрет, що перше кохання рідко триває вічно. Що знадобиться Нікові й Чарлі, щоб кинути виклик обставинам?

Нік і Чарлі найкращі друзі. Нік знає, що Чарлі ґей, а Чарлі впевнений, що Нік ні. Але любов працює дивовижним чином, і Нік дізнається багато нового про своїх друзів, родину… та самого себе.
Це другий том «Коли завмирає серце»! Попереду ще більше!

Чарлі та Нік навчаються в одній школі, але вони ніколи не перетиналися… допоки якось їх не посадили за одну парту. Вони швидко стають друзями, і незабаром Чарлі сильно закохується в Ніка, хоча й не думає, що у нього є шанс.

Але кохання працює дивовижним чином, і Нік зацікавлений у Чарлі більше, ніж вони обоє усвідомлювали.

«У мирних країнах люди насолоджуються розкішшю віри в те, що їхній приватний досвід відокремлений від публічної історії. За ранковою кавою вони мимохідь переглядають новини про війни, зміни режимів, змови, убивства, вважаючи, що ані їхніх родин, ані їх самих це не стосується. Ця розкіш ніколи не була доступна Ніні Бунєвац» — The New York Times

Подібно до «Персеполісу» Маржан Сатрапі та «Палестини» Джо Сакко, у графічному мемуарі «Батьківщина» Ніна Бунєвац розповідає історію власної сім’ї, розлученої через націоналізм та жахливі колективні травми, що супроводжували історію Балкан у ХХ столітті. У 1975 році, перестрашена через власного чоловіка, фанатизм якого дедалі зростав, мати Ніни Бунєвац втекла від нього й полишила Канаду, забравши маленьку Ніну та її старшу сестру до Югославії, де жили її батьки.

Батько Ніни, затятий сербський націоналіст Петр, свого часу мусив полишити батьківщину в 1950-х. Але переїзд до Канади не применшив його віри у вільну Югославію та в те, що боротися за неї можна в будь-які способи. «Батьківщина» Ніни Бунєвац – це неймовірне проявлення особистої історії на тлі епохи.

Історичні події Балкан Бунєвац показує крізь призму життя окремих людей. Її завзятий, темпераментний батько завдає родині лише болю та горя і здається не вартим співчуття. Але ми бачимо трагічність і своєрідну велич цієї замкнутої, відчайдушної людини, як, потрапивши в пастку сил історії та невдалого вибору, прожила життя, сповнене нескінченного нещастя, – але й особливого сенсу та прагнення до вищої мети.

Натхненний Холодною війною, Ґібсон наповнив світ Чужого новими барвами, політичними інтригами, несподіваними експериментами і, звісно, лишив достатньо простору для хтонічного жаху.

Одразу після подій фільму «Чужі», космічний корабель «Сулако» із замороженими тілами Ріплі, Гікса, Ньюта й Бішопа перехоплений Союзом Прогресивних Народів. Але силам СПН невідомо, що на борту є ще один смертоносний пасажир. Бажання двох урядових титанів розробити найпотужнішу зброю масового ураження, перетворить цей світ на хаос.

Ґібсон узяв наявні у франшизі елементи бодігорору і підніс їх до невимовно жахаючих масштабів. Чужим надали нові терени для дій, а Ґібсон органічно розвинув світ серії без надміру пояснень чи метафоризації Холодної війни. — Vulture