Издательство Видавництво

Кобаяші-сан живе у звичайній квартирі разом зі своєю новою покоївкою Тору… яка належить до раси дракониць! Тору зневажає всіх людей, окрім Кобаяші-сан, яку обожнює. Тору старанно працює, щоб служити своїй любій господині, але є багато дрібничок, з якими вона, здається, не може впоратися… Зазирніть у буденне життя працьовитої офісної працівниці та її незграбної драконопокоївки в цій монструозно чудовій комедії!

Апокаліпсис відбувся. Світ спустошений, вкритий попелом і трупами. Серед вцілілих, батько і син простують дорогою, штовхаючи візок, набитий всяким хламом, що може знагодитися в подорожі. Під дощем, снігом і холодом вони прямують до південного узбережжя, в той час, як орди дикунів-людожерів тероризують залишки людства. Чи переживуть вони свою подорож? «Дорога» — magnum opus автора, багаторічний бестселер, один із найоціненіших творів сучасної американської літератури, Кормак Маккарті отримав за роман Пулітцерівську премію та нагороду Джеймса Тейта. Однойменна екранізація Джона Гілкоута стала класикою свого жанру?А тепер і графічна адаптація, що вийшла у квітні 2024 року стала супербестселером, продавшись тільки у Франції неймовірним накладом понад 200 000 екз. та уже перекладена на 18 мов.

Класик бандесіне Ману Ларсене переніс цю феноменальну оповідь у графічний формат, лишившись цілковито вірним кожному слову автора та історії про сімейну любов і людську наполегливість. ?

Кормак Маккарті особисто погодив створення цього графічного роману перед своєю смертю. Адаптація схвалена спадкоємцями Маккарті.

Наприкінці XVII століття кухар єпископа Шумлянського, Зенон Бровар, створив свій шедевр, страву досконалого смаку, і записав його до книги рецептів. Цей «найдосконаліший смак» зрештою загубився разом з рукописом, пережив численних редакторів, ілюстраторів і цензорів, які поривалися до безсмертя, залишаючи свої голоси на цих сторінках. Автобіографія, книга рецептів і теологічний трактат зливаються в єдиний палімпсест — один із яскравих прикладів барокового пошуку істини через гру символами. Силами Остапа Українця ці записи зібрано й впорядковано і зараз, вперше за понад триста років, вони готові бути представленими оку вибагливого читача. Дуже багато української літератури стоїть на справах кухонних. Ми любимо готувати пригощати і їсти, ми звикли висловлювати любов через їжу. Бароко, схильне шукати глибокі зв’язки між найдрібнішими речима, дозволяє побачити вищу Істину і Господню Любов навіть у шматку хліба з маслом. Філософія і богослов’я, фізика і етика присутні в кожній страві так само повно, як і в макрокосмосі, всьому широкому світі. Саме про безмежно великі та святі речі, заховані в безмежно малих і мирських квестіях кухарських, оповідають нам Зенон Бровар та його численні редактори.

У новій автобіографічній манзі Наґата Кабі кинула пити, щоб стати здоровішою — принаймні, вона намагається це зробити. Загравання з алкоголем призвели до панкреатиту та серйозної шпиталізації, тож тепер у неї немає иншого вибору, окрім як цілковито зав’язати. Чи вдасться Наґаті Кабі покращити здоров’я під час глобальної пандемії?

Мідорі 31 рік, вона зле ладнає з людьми і не відчуває свого  місця в житті. Якось вона приходить на похорон своєї близької подруги з молодшої школи, Цуґумі. Там їй видається, що над могилою стоїть сама Цуґумі, яка анітрохи не постарішала, між тим це донька її подруги, Харуко…
Делікатна оповідь про співжиття Мідорі, яка почувається не в своїй тарілці, та Хару, яка втратила своє місце у світі.

Меланхолійна і зворушлива, це історія про несподіваний зв’язок між двома різними людьми, які намагаються жити далі після трагедії. Їх шлях до пошуку спільної мови та зцілення непростий і Фукаумі Кон прекрасно впорується з описом почуттів, що не мають назви. Це перший офіційний переклад «Хару та Мідорі» на іноземну мову. Всього в серії 3 томи.

«У мирних країнах люди насолоджуються розкішшю віри в те, що їхній приватний досвід відокремлений від публічної історії. За ранковою кавою вони мимохідь переглядають новини про війни, зміни режимів, змови, убивства, вважаючи, що ані їхніх родин, ані їх самих це не стосується. Ця розкіш ніколи не була доступна Ніні Бунєвац» — The New York Times

Подібно до «Персеполісу» Маржан Сатрапі та «Палестини» Джо Сакко, у графічному мемуарі «Батьківщина» Ніна Бунєвац розповідає історію власної сім’ї, розлученої через націоналізм та жахливі колективні травми, що супроводжували історію Балкан у ХХ столітті. У 1975 році, перестрашена через власного чоловіка, фанатизм якого дедалі зростав, мати Ніни Бунєвац втекла від нього й полишила Канаду, забравши маленьку Ніну та її старшу сестру до Югославії, де жили її батьки.

Батько Ніни, затятий сербський націоналіст Петр, свого часу мусив полишити батьківщину в 1950-х. Але переїзд до Канади не применшив його віри у вільну Югославію та в те, що боротися за неї можна в будь-які способи. «Батьківщина» Ніни Бунєвац – це неймовірне проявлення особистої історії на тлі епохи.

Історичні події Балкан Бунєвац показує крізь призму життя окремих людей. Її завзятий, темпераментний батько завдає родині лише болю та горя і здається не вартим співчуття. Але ми бачимо трагічність і своєрідну велич цієї замкнутої, відчайдушної людини, як, потрапивши в пастку сил історії та невдалого вибору, прожила життя, сповнене нескінченного нещастя, – але й особливого сенсу та прагнення до вищої мети.

Натхненний Холодною війною, Ґібсон наповнив світ Чужого новими барвами, політичними інтригами, несподіваними експериментами і, звісно, лишив достатньо простору для хтонічного жаху.

Одразу після подій фільму «Чужі», космічний корабель «Сулако» із замороженими тілами Ріплі, Гікса, Ньюта й Бішопа перехоплений Союзом Прогресивних Народів. Але силам СПН невідомо, що на борту є ще один смертоносний пасажир. Бажання двох урядових титанів розробити найпотужнішу зброю масового ураження, перетворить цей світ на хаос.

Ґібсон узяв наявні у франшизі елементи бодігорору і підніс їх до невимовно жахаючих масштабів. Чужим надали нові терени для дій, а Ґібсон органічно розвинув світ серії без надміру пояснень чи метафоризації Холодної війни. — Vulture