Книги чемпионы 2020-2021

УВАГА! У КНИГИ ДЕФЕКТИ ПАЛІТУРКИ (обкладинки):

У 14 років працював на заправці. У 20 років продав перший бізнес з оцінкою в $100 тис.

У 28 став IT-директором найбільшого банку країни, а в 32 разом із партнерами запустив перший у країні онлайн-банк, у якого на момент виходу книги було 2 млн клієнтів.

Звучить як анонс історії мільйонера з іншого континенту, втілення «американської мрії». Щоправда, ітиметься про 34-річного українського хлопця, який, окрім зазначеного вище, встиг іще попрацювати міністром.

Дмитро Дубілет — один із наймедійніших, найпозитивніших і найефективніших підприємців України. Здається, що все, за що він береться, йому таки вдається. Як він досягає свого? Відповідь — у цій книзі.

Перекладач — Інна Демчук.

Який насправді український Схід? Що ховається за териконами та безкраїми полями? Що буде, якщо подивитися крізь вугільний пил та посічений снарядами фасад на справжнє серце Сходу? Олександр Михед протягом року досліджував український Схід - його культуру, ідентичність, особливості шести міст Донбасу та їхніх мешканців. Він не лише описує побачене, почуте і відчуте, а й робить відчайдушну і щиру спробу зрозуміти Схід з усіма його протиріччями та конфліктами - зовнішніми і внутрішніми. Автор розповідає про випробування і перемоги, втрати і здобутки, минуле, теперішнє і майбутнє Сходу, про те, як нова урбаністична утопія може існувати на руїнах старого порядку, а надія на краще - на багаторічній потребі вижити.

Понівечений до невпізнаваности в одній із гарячих точок на Сході України, герой роману «Амадока» тільки дивом залишився живим. Це сумнівна втіха, оскільки важкі травми призвели до повної втрати пам’яти: чоловік не пам’ятає ні свого імени, ні звідки походить, не пригадує жодної близької людини, жодного фрагмента свого попереднього життя. Таким його і віднаходить жінка, любов і терпіння якої здатні творити дива: сягати найглибших пластів забуття і спогадів, поєднувати розрізнені клапті понівеченої свідомости, зшивати докупи спільну історію.

Амадока — найбільше в Европі озеро, розташоване на території сучасної України, вперше згадане Геродотом і впродовж кількох століть відтворюване на мапах середньовічними картографами, аж до свого раптового і цілковитого зникнення. Яким чином безслідно випаровуються великі озера, як зникають цілі світи, цілі культури — і що залишається натомість? Чи може існувати зв’язок між єврейською Катастрофою Східної Европи і знищенням української інтеліґенції в часи сталінських репресій? Чи може забуття однієї людини сягати на кілька поколінь під землю? Чи пов’язують нас знаки і шрами понівеченої пам’яти? Чи здатні любов і терпіння дати змогу торкнутися свідомости іншої людини?

Кролик Паштет і ведмедик Мед — сердечні приятелі. Паштет — вправний кухар, який має чутливе до краси серце, а Мед — вдячний гурман, що носить за плечима рюкзак із сімейними реліквіями. На мотоциклі Хумасі друзяки мандрують світом — Франція, Карпати, пів­острів Зелених...
Попереду в них — безліч пригод — іноді кумедних, а часом і жаскеньких. Стривайте, ось уже знову затарахкотів мотоцикл...
Гайда за ними, за цими невгомонними вітрогонами, про яких так чудесно написала талановита молода письменниця Уляна Чуба.

• Повна історія унікальної співпраці американських і радянських солдатів у ХХ столітті
• На основі розсекречених архівів

Великий союз ХХ століття виявився приголомшливо успішним у реалізації його безпосередніх завдань. Американська допомога Британії та СРСР через програму «ленд-ліз», відкриття Другого фронту в червні 1944 року стали найяскравішими епізодами співпраці антигітлерівської коаліції, однак завершився Великий союз великою невдачею — «Залізною завісою», що розрізала навпіл повоєнну Європу.
Запитання «Що сталося не так?» і «Хто відповідальний за початок Холодної війни?» лунали в усьому світі. У цій документальній розвідці Сергій Плохій розкриває джерела конфліктів і жахіть Холодної війни, аналізуючи історію Великого союзу. Автор спирається на раніше недосяжні джерела — архівні документи радянських спецслужб, що містять спостереження військової контррозвідки й таємної поліції за американцями, які контактували з представниками ВПС Червоної Армії та місцевим населенням, звіти шпигунів, доповіді їхніх очільників і кураторів. Сергій Плохій робить приголомшливе відкриття: Великий союз був приречений на невдачу й почав розпадатися вже під час Другої світової війни. Однак що чи хто спричинив крах одного з наймогутніших альянсів ХХ століття?

«Саме в наш час визначається майбутнє держав та династій на прийдешні століття», — каже молодому шляхтичу Павлу Мошковському (майбутньому гетьману Тетері) шпигун кардинала Мазаріні. Й має рацію — середина XVII ст. не лише відкрила браму Нової доби європейської історії, але й накреслила апокаліптичні конту­ри того світу, у присмерках якого ми нині живемо. Темна тінь первістка Праматері Єви підноситься над останніми чотирма століт­тями, стверджує Володимир Єшкілєв в історичному романі «Каїн», другому з трилогії «Прокляті гетьмани».

Серед героїв роману читач зустріне й тих, з якими познайомив­ся на сторінках «Унії», й багатьох нових, котрим довелося жити і діяти за років Руїни. На ці буремні часи припадає гетьманство Те­тері, одного з найбільш обмовлених та знеславлених правителів України. Єшкілєв пропонує власне — неканонічне й несподіване — бачення цієї історичної постаті. А ще доповнює художню розповідь своєрідною «енциклопедію» політичних, дипломатичних та окультних процесів та подій XVII ст. Й не лише тих, які знайомі читачеві завдяки літописам, мемуарам і підручникам.

Жука живе на заправці зі своїм братом Сіріусом. Їх підгодовує добра жінка, але вона кудись зникає. Тепер песикам непереливки, адже надходить зима, а на заправці вирішують їх позбутися і вивозять якнайдалі. Хтозна, що б із ними сталося, якби одного дня на узбіччі не спинилася автівка родини, яка дасть песикам прихисток і любов. «Історія, яку розповіла Жука» – перший пікчербук української ілюстраторки Грасі Олійко – це безпосередня і зворушлива розповідь, яка торкнеться сердець дітей і дорослих.

У цій збірці малої прози нобелівська лауреатка Ольга Токарчук ступає на звичну для себе територію помежів’я, що утворилося десь на перетині міфів і науки, реальності й вигадок, пам’яті та мрій про майбуття.
І наче надсильна чаклунка чи надвпливова науковиця, авторка зіштовхує ці виміри, наче в колайдері, змішує їх, наче у зіллеварному казані, ‒ аби зробити щось, що здавалось цілковито звичним, не таким.
І цими зіткненнями, переплітаннями і змішуваннями у кожному оповіданні вона творить нову реальність, де не залишається місця колишнім межам і де героям та читачам доводиться шукати чи прокладати їх заново.