Издательство Астролябия

Переклади на сучасну англійську мову вміщених тут трьох середньовічних англійських поем — «Сер Ґавейн і Зелений Лицар», «Перлина» і «Сер Орфео» — Дж. Р. Р. Толкін виконав для шанувальників поезії і для власних студій. Підготував їх до друку разом з коментарями вже після смерті письменника його син Крістофер Толкін. «Сер Ґавейн» — лицарський роман, чарівна казка для дорослих, сповнена життя і барв. «Перлина» — елегія на смерть дитини, поема, пронизана відчуттям великої особистої втрати. Обидві ці поеми невідомого автора написані близько 1400 року алітераційним віршем. «Сер Орфео» належить до ранішої й інакшої традиції.

В українському перекладі Олена О’Лір відтворила англійську алітерацію за тими самими принципами, що були застосовані в її перекладах давньоанглійської героїчної епопеї «Беовульф», двох поем Толкіна з книги «Легенда про Сіґурда і Ґудрун» та його незакінченої поеми «Падіння Артура». Тож тепер і український читач має змогу познайомитися з куртуазною поезією освічених середньовічних англійців.

Перший український переклад шедевра класика англійської літератури Джеффрі Чосера (бл. 1343–1400). Це збірка історій, які розповідають одне одному прочани, що вирішили піти на прощу до гробниці святого Томи Бекета в Кентербері. Серед оповідачів — представники майже всіх верств тогочасного англійського суспільства, а їхні розповіді, вельми різноманітні за тематикою, влучно відображають триб їхнього життя. Це своєрідна енциклопедія життя середньовічного суспільства. Окрім блискучої неповторної іронії, властивої стилю цього шедевра, для нього характерні жвавість, нескінченна доброта, безмежна довіра до людей і надзвичайне уміння захоплюватися навіть жахливими рисами, які часом демонструють його герої. Книга проілюстрована фрагментами Еллесмерівського манускрипту 1410 року.

Перший український переклад шедевра класика англійської літератури Джеффрі Чосера (бл. 1343–1400). Це збірка історій, які розповідають одне одному прочани, що вирішили піти на прощу до гробниці святого Томи Бекета в Кентербері. Серед оповідачів — представники майже всіх верств тогочасного англійського суспільства, а їхні розповіді, вельми різноманітні за тематикою, влучно відображають триб їхнього життя. Це своєрідна енциклопедія життя середньовічного суспільства. Окрім блискучої неповторної іронії, властивої стилю цього шедевра, для нього характерні жвавість, нескінченна доброта, безмежна довіра до людей і надзвичайне уміння захоплюватися навіть жахливими рисами, які часом демонструють його герої. Книга проілюстрована фрагментами Еллесмерівського манускрипту 1410 року.

До цієї збірки малої прози Вільяма Батлера Єйтса (1865–1939), лідера ірландського літературного відродження, нобелівського лавреата, увійшли твори, натхненні ірландськими віруваннями та сказаннями, вченням розенкрейцерів та іншими містичними доктринами.
Головною темою оповідей, хронологія яких сягає від дохристиянських часів до сучасної авторові доби, є одвічна боротьба між духовним і природним началами. Герої книжки — поети й закохані, ченці та вчені мужі, лицарі-іоанніти і члени Ордену Алхімічної Троянди — самопосвятно служать невловному ідеалу, втіленому в містичному бразі троянди, між пелюстками якої проглядає то позачасове видиво спіритуальної краси, то безкінечно дороге обличчя коханої жінки, то вічна душа Ірландії.