Издательство КРИЛА

Нова розвідка професора Петра Іванишина присвячена націософському осмисленню феномена московської імперської ідеології, яка протягом століть формує людиноненависницьку свідомість та світобачення московитської влади і суспільства. У своєму розмислі автор виокремлює сім основних елементів-міфів цієї поневолювальної ідейної системи та одночасно проводить їх герменевтичну деміфологізацію.

Дослідник акцентує на тому, що без ідейної перемоги над окупантом – без ліквідації московського імперського міфу, будь-яка перемога військова чи політична буде неповною.

Пропоноване видання – збірник праць видатного українського філософа і вченого-філолога, теоретика і практика українського націоналізму, засновника і Провідника ВО «Тризуб» імені Степана Бандери полковника Василя Іванишина (1944-2007). У них автор з позицій націософії як філософії національного буття та національно-екзистенціальної (націоцентричної) герменевтики витлумачує різні аспекти, проблеми і грані українського існування.

Книжка вміщує три роботи: працю «Фрагменти» (2007), що складається із невеличких афоризмів, максим та розмислів В.Іванишина, добірку цитат із його основних творів «Цитати» (2007) та герменевтичне тлумачення феномену християнства «Рецепція Благовістя» (2006). Збірник вирізняється легким стилем і переконливою та стислою формою викладу.

Нова монографія професора Петра Іванишина у формі нарисів висвітлює низку методологічних і теоретико-літературних питань з позицій націософської герменевтики. Студія присвячена трьом важливим напрямам сучасної теоретичної літературології: методології науки про літературу, феноменові художності письменства, теорії будови та тлумачення літературного твору. З національно-екзистенціальних позицій автор ретельно інтерпретує низку важливих літературознавчих підходів (герменевтику, постколоніальну критику, націологічний метод, інтертекстуальність, постструктуралізм), теоретичних понять (культурний націоналізм і культурний імперіалізм, національний імператив, національні емпатія та абстрагування, нігілістична естетика, філософія творчості, художність і її критерії, великий письменник, популярна література і кітч, сенс і його структура, літературна комунікація, текст і твір, будова літературного твору) та методологічний потенціал низки філософських, художніх та наукових досвідів (Т.Шевченка, І.Франка, В.Стефаника, Д.Донцова, Є.Маланюка, О.Ольжича, Л.Луціва, Л.Костенко, Д.Павличка, Е.Саїда).

Нова монографія професора Петра Іванишина присвячена націософській герменевтиці, яка ще відома як націоцентрична чи національно-екзистенціальна теорія розуміння. У монографії у межах концептуальних нарисів досліджуються різні філософські, методологічні та наукові аспекти цього фундаменту гуманітарних наук. Ідеться про органічний для української традиції, базований на національному імперативі спосіб мислення і тлумачення в категоріх та екзистенціалах захисту, утвердження та розвитку національного буття. У студії дається поняття герменевтики і стисло простежується її розвиток, розглядаються основні представники та осмислюються герменевтичні поняття (передрозуміння, література, сенс, істина, мова, канонізація), на прикладі характерних досвідів (Т.Шевченко, І.Франко, М.Нордау, М.Євшан, Д.Донцов, Г.Зедльмаєр, Л.Білецький, Є.Маланюк, Ю.Клен, В.Іванишин, І.Денисюк, Т.Салига, М.Феллер) простежується розвиток націософського способу трактування і залучаються доречні художній, релігійний та інокультурний контексти. Окремо наголошується на феномені національної літератури як ефективному художньому способові тлумачення буття.

Видання розраховане на всіх тих, хто прагне сформувати вивірений, самостійний україноцентричний світогляд, хто хоче краще розуміти себе, світ, свою Батьківщину і її загрози, хто шукає надійних, перевірених часом методологічних моделей у філософії та сфері наук про дух, передусім у літературознавстві, мовознавстві, історіографії, культурології, націології, політології, психології. Саме на ґрунті націософської герменевтики варто також вибудовувати ефективні стратегії української Перемоги в московсько-українській війні.

Раблезіанський роман «Пан Халявський» Г.Квітки-Основ’яненка (1778–1843) належить до знакових творів класичної української літератури. Він став однією з вершин сміховинної української культури. Це було прощання молодої нації зі своїм химерно-занепадницьким минулим. Сатира автора спрямована на висміювання психології і суспільної поведінки здегенерованої верстви українських малоросів, які під виглядом «російського дворянства» провадили своє паразитарне й нікчемне життя.

П’ять років пройшло після отримання українськими православними віруючими Томосу про автокефалію. Окрім політичного, українці формально завершили й процес духовного звільнення від московсько-російської імперії. Проте московське православ’я в Україні не полишає своїх позицій. Причин цього багато, але є одна спільна – ще не відбулося повного «розмосковлення» нашої історії, культури, політики. Повномасштабне вторгнення в Україну російської армії актуалізувало і прискорило ці процеси – наші села і міста звільняються від багатьох московських маркерів, у тому числі й церковних.

Повільно, але приходить й розуміння того, що такими ж маркерами московства, як шовіністи «пушкін» чи «толстой», є й московські святі, на кшталт Олександра Невського, Андрія Боголюбського чи Матрони Московської. Нам потрібне не лише теоретичне спростування десятків церковних міфів, які супроводжують історію православ’я в Україні уже понад триста років, але й практичне донесення цієї інформації до людей. Саме на це й спрямована дана праця – тут розглянуто ті питання у розвитку православ’я в Україні, які нині найчастіше стають об’єктами маніпулювання московської церковної пропаганди.

Розвідка присвячена перебуванню ІІІ-го батальйону 4-го галицького добровольчого полку СС на Тернопільщині у лютому – квітні 1944 р. У ній розповідається про антипартизанські операції, сутички і бої з Червоною армією та звернено увагу на відносини між українським підпіллям та вояками батальйону.

Книжка адресована усім, хто цікавиться діяльністю військових формувань утворених з українців під час Другої світової війни, а також буде корисною історикам, науковцям, викладачам, студентам і краєзнавцям.

У книзі містяться матеріали провідних вчених та дослідників економічного націоналізму, аналіз світового досвіду, рецепти всебічних, структурних соціально-економічних реформ в Україні, практичне втілення засад економічного націоналізму. Ідейно наслідуючи ОУН, сучасні дослідники та практики кінцевим результатом реформ визначають соціальну та національну справедливість, яка дозволить нації нарешті зреалізувати успішний проект Української Самостійної Соборної Держави.
У книгу також увійшли найкращі роботи міжнародного конкурсу для молодих науковців на тему «Економічний націоналізм як формула українського прориву», в яких розкрито питання інвестиційної політики, розвитку малого та середнього підприємництва, міграції трудових ресурсів, національних економічних інтересів.
Матеріали включають доробок науковців, політиків, молодих дослідників, учасників російсько-української війни.

Пропоноване видання – збірник праць видатного українського філософа і вченого-філолога, теоретика і практика українського націоналізму, засновника і Провідника ВО «Тризуб» імені Степана Бандери полковника Василя Іванишина (1944-2007). У них автор з позицій націософської герменевтики витлумачує низку важливих для формування й утвердження української національної ідеї та формування націоналістичного руху лідерських персоналій – письменника, художника і філософа Тараса Шевченка (1814-1861), філософа Дмитра Донцова (1883-1973), Провідника ОУН Євгена Коновальця (1891-1938) і Провідника та мислителя Степана Бандеру (1909-1959). Збірка вирізняється легким стилем і переконливою та стислою формою викладу.Видання розраховане передусім на тих національно пробуджених і політично активних читачів, яких цікавить істина, турбує стан української нації і доля України.

Книжка «Мова і нація», авторства викладачів Дрогобицького університету, вперше побачила світ 1990-го року в бурхливі часи розпаду совєтської імперії та розгортання чергового етапу українського національного відродження. Відразу ж стала бестселером і класикою лінгвонаціологічної думки.
Пропонована праця в лаконічній формі тез широко висвітлює мовознавчу проблематику, пов’язану із суттю, роллю та функціонуванням мови в суспільстві, розкриває механізм денаціоналізації народу на мовному ґрунті, подає науковий матеріал, потрібний кожному громадянинові для вироблення мовозначвого світогляду...

У новій монографіі професора Петра Іванишина запропоновано герменевтичне трактування такого складного політико-ідеологічного явища, як неолібералізм. Спираючись на націософську традицію тлумачення, на праці украінських та закордонних авторів, дослідник ретельно простежує визначення, витоки та основні течіі повоєнного лібералізму, аналізує иого зовнішню, внутрішню, економічну та культурну політики, окреслює основні ідеологічні концепти, характер та структуру правлячого новоліберального класу. Автор підводить читача до висновку про імперськии характер неолібералістичного політичного світогляду, що домінує на повоєнному Заході, и остерігає перед иого бездумними імітаціями в новітніи Украіні. Видання розраховане на всіх тих, хто вивчає історію та теорію політичних ідеологіи, філософію ідеи, політологію, націологію, економіку та сучасну культуру.

Видання представляє творчість і портрет одного з перших авторів літературної течії вісниківського неоромантизму, яка сформувалася на початку 1920-х рр. на ґрунті «мужесько-волюнтарної і конструктивно-творчої психології» (Є. Маланюк), в естетичному плані — на ґрунті динамічної неокласики та готично-романтичної героїки духу. Ідейним епіцентром і культурологічним тлом для неї були журнали «Літературно-науковий вістник» і «Вістник»  (1883 -1973). Збірник склали всі на сьогодні відомі поезії Ю. Дарагана, його листи та листи Є. Маланюка до нього, спогади про автора М. Шаповала, М. Мухина, Є. Маланюка. Книга рекомендується для літературознавців, культурологів, істориків, широкого кола шанувальників українського красного письменства.

Пропоноване читачеві видання - це перше монографічне окреслення життєпису Василя Іванишина (1944-2007) - відомого українського мислителя і вченого-філолога, ідеолога українського націоналізму, герменевта, педагога, політика, громадського діяча, члена проводу ОУН(р), видавця, журналіста і письменника, засновника і провідника ВО «Тризуб» ім. С.Бандери. Автори, котрі близько знали В.Іванишина, запропонували докладний інтелектуальний портрет, який охоплює формування підстав його інтелектуального розвитку, а також ретельно простежує зародження й розвиток його основних ідей та форм творчого вираження (викладання літератури в університеті, осмислення української Церкви та мови, розвиток ідеології націоналізму, інтерпретація національної ідеї, формування молодіжного націоналістичного руху, тлумачення необхідності побудови національної держави та ін.). Видання розраховане на всіх тих, хто вивчає історію та теорію українського націоналізму, історію України ХХ-ХХІ століть, українську літературу та українську мову, філософію, політологію, націологію.

Є люди, про яких кажуть - «Герої», є люди, про яких кажуть - «Легенди», є ті, кого називають «Людьми століття, епохи…», а є Олександр Музичко – «Сашко Білий». Так от, Сашко був усім, вище переліченим і навіть трохи більше...

У книзі зібрані есеїстичні студії історіософського змісту на широку тематику — від давньої історії Галичини до цивілізаційних проблем XX ст. Автор пропонує вільні роздуми із загостренням складних питань національного буття українства у вирішальні періоди його історії. Зокрема концептуально вивчається культурна та ментальна специфіка Галичини як знакового регіону України, переосмислюються цікаві теми з історії Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, досліджуються джерела російського імперіалізму та сама філософія боротьби різних культур в минулому й сучасному. Цілий розділ склали франкознавчі студії, які виявляють малознані грані ідеологічних змагань великого українця Івана Франка. Проаналізовано низку проблем з історії українського вольового націоналізму (діяльність ОУН і УПА), інтерпретуються дискусійні теми вивчення української історії.

Видання присвячене вивченню літературноі та культурноі історіі Галичини як знакового регіону Украіни, якии виявився на складному перетині цивілізаціиних, культурних и ідеологічних процесів протягом всієі своєі історіі. Темою першого випуску є культурна історія украінського національного відродження в Галичині періоду між 1848-им і 1870-ми рр. Вивчаються проблеми становлення и розвитку украінськомовноі преси в Галичині, діяльність і творчість ключових постатеи галицькоі культури, тодішні літературні тенденціі, історичні умови та інтелектуальні інтенціі.

Книга містить короткий популярний виклад подій українського націоналістичного руху ХХ ст. (до 1950 р.), розповідає про етапи його розвитку і становлення. В окремому розділі описано ґенезу націоналізму, визрівання його ідей. Опис історії УВО-ОУН чергується з аналітичними роздумами над періодами їхньої складної історії та ідеологічною проблематикою. Значне місце присвячено історії УПА.

Видання рекомендується всім, хто не байдужий до української історії, передусім школярам старших класів, студентам, учасникам молодіжного націоналістичного руху.

Монографія присвячена воєнно-політичній діяльності ОУН у 1929–1939 роках, формуванню воєнної доктрини та геополітичної стратегії українського визвольного руху. У дослідженні проаналізовано розвиток структури, підготовку військово-політичних кадрів та діяльність ОУН в Україні та на еміграції. Також детально висвітлено участь націоналістів у державотворенні в Карпатській Україні, розбудові Карпатської Січі, їхню діяльність напередодні та на початку Другої світової війни.

Автентичне видання роману у двох частинах «Холодний Яр» здійснено за першим виданням у Львові: перша частина вийшла у 1934 році (накладом сотн. Івана Зуба), а друга з однойменною назвою – у 1937 році (видавництво «Дешева книжка»).

До книги увійшли статті учасників X Бандерівських читань. Тематикою обговорення стали проблеми майбутнього: як буде розвиватися Україна після Перемоги? Яке місце посяде Київ на геополітичній шахівниці? Яким буде суспільно-політичний устрій, розвиток економіки, культури? Врешті, як впливатиме війна на покоління переможців і на розвиток держави і суспільства?

Вагомою часткою цьогорічного видання стали кращі роботи учасників вже третього в рамках Бандерівських читань конкурсу есе для студентів, молодих дослідників під назвою «Філософія української перемоги. Візія Великої України». Молодь ставить найглибші питання, переймається не лише проблемами військової сили чи економічного розвитку, але й культурним фактором, ідейним впливом на глобальному рівні.