Издательство КРИЛА

У родині собак, тата Лабра й мами Дори, народився синочок Лабрик. Малий швидко зростав і був спритним собачам.

Якось Лабрик вирішив, що його мова, якою розмовляють усі собачки, груба. Захотів песик розмовляти лагідно, як киці, і став нявкати. Що з цього вийшло, читайте в книжечці.

Головні герої Василинка, Любомирчик і Олежка відправляються на пошуки скарбу. На дітей чекають бандити, таємне підземелля й пастки. Не остання роль у цій пригоді випаде двом бабусям. Одна з них поведена на приготуванні їжі, а друга – фанатка спорту.

В сюжет цієї кумедної історії письменниця легко вплітає тему людей з інвалідністю у соціумі. Повість пересипана гумором, додає настрою та читається на одному диханні.

Жив собі на світі мурашиний народ. Жив і горя не знав. Працював. Та якось на нього напали сусідні мурахи, які клялися в братній любові, які казали, ми такі мурашки, як і ви. Напали й зруйнували мурашник і щасливе життя.

Проте мурашиний народ збереться на силі й вижене ворога з рідної землі. Є в казці і втрати, і подвиг, і кохання, і щасливий кінець.