Книги Анастасія Левкова

«Аліє, Альона і я. З наших імен, написаних у рядок або стовпчик, можна вивчати історію Криму».

Крим. Саме тут минуло дитинство, юність і перше кохання головної героїні роману. Саме тут вона зрозуміла, що є українкою. Ні дідусь-підполковник КДБ, ані російська кров у венах не стали цьому на заваді.

Наче орнамент, у романі переплітаються кримськотатарська культура і українська історія. На сторінках книжки читач зустрінеться з кримськими татарами, караїмами, українцями, росіянами, німцями, євреями, греками, вірменами Криму, крок за кроком відкриватиме шафи з родинними скелетами. Разом з головною героїнею та її подругою Аліє пройде шлях від їхнього дитинства – з 1990-х – аж до окупації півострова Росією в 2014-му, з екскурсами в давнішу історію Криму.

«За Перекопом є земля» — це спроба відкрити материк для півострова, а півострів для материка з незвичного ракурсу. Адже і там, і там є земля. Її варто пізнати й повернути їй цілісність.

Робота над книжкою тривала з 2012 року. З початком окупації Криму, у 2014 році, концепція змінилася. За цей час авторка взяла близько 200 інтерв'ю з більш ніж 50 кримчанами. Деталі їхніх розповідей стали частиною роману.

Про авторку Анастасію Левкову
Анастасія Левкова — українська письменниця, культурна менеджерка, редакторка і викладачка. Авторка книг «Старшокласниця. Першокурсниця», «Ашик і Омер» і «Спільна мова. Як народжуються і живуть слова». Координаторка літературного конкурсу «Кримський інжир / Qırım inciri» і співупорядниця однойменних антологій української та кримськотатарської прози, поезії, перекладів. Членкиня Українського ПЕН. Кавалерка французького Ордена Мистецтв та літератури.

Слів у мові — як людей у народі. Котрісь із них — родичі, а котрісь навряд чи зустрінуться. Котрісь мандрують і переселяються, а котрісь — домосиди. Що ж таке усі ті демінутиви, діалектизми, пейоративи, лексичні дублети й інші загадкові звірі зі словникових нетрів?

Авторка розповідає про мовне розмаїття так цікаво і з такою любов'ю, аж починаєш відчувати, як мова витанцьовує на твоєму язику.

У Кримському ханстві, де палаци, мечеті й усякі дивовижі, жив мрійливий хлопчик Омер.
Він усе не знаходив собі місця, аж якось узяв саз і заспівав вірші, що линули мовби із серця.
Так почався шлях славетного кримськотатарського ашика — народного співця.
Омер побачить півсвіту, а однак повернеться в рідний край.