Книги Хорхе Луїс Борхес

Хорхе Луїс Борхес (1899 — 1986) — культовий автор інтелектуалів, професор honoris causa провідних університетів світу й провідник Вавилонською бібліотекою й чи не всіма бібліотеками світу. Коли у 1978 році Борхесу запропонували прочитати цикл лекцій, він обрав для них теми, з якими його зріднив час. У першій великий аргентинський письменник розповідає про книжку, в другій про безсмертя, у третій про Сведенборга — візіонера, який написав, що мертві обирають пекло чи рай зі своєї власної волі. У четвертій — про детективну історію, а в п’ятій — про час.

«У нас є багато прагнень, серед них — прагнення жити і жити вічно, але також є прагнення кінця, окрім страху і його реверсу — надії. Але все це може збутися без особистого безсмертя, воно нам не потрібне. Особисто я його не бажаю і боюся; для мене було б жахливо знати, що я триватиму далі, було б жахливо думати, що я залишатимуся Борхесом. Я вже втомився від себе самого, від свого імені та своєї слави і хочу звільнитися від усього цього», — говорив Борхес, раєм для якого була бібліотека.

Добірка різноманітних передмов, написаних Хорхе Луїсом Борхесом з 1924 по 1974 рік. У книжці зібрано десятки розсіяних по різних виданнях текстів, які належать до цього особливого жанру, в якому Борхес також показав свій майстер-клас. У цьому томі серед багатьох інших літературних аватарів знайшли свій відгомін «дим і вогонь Карлайла, батька нацизму, оповіді Сервантеса, який ще не облишив мрію про другого дона Кіхота, геніальний міф про Факундо, потужний континентальний голос Волта Вітмена, приємні виверти Поля Валері, онірична гра в шахи Льюїса Керрола, елейські пониження Кафки, реальні небеса Сведенборга, шум і лють Макбета, усміхнена містика Маседоніо Фернандеса і розпачлива містика Альмафуерте».

Хорхе Луїс Борхес ― культовий автор інтелектуалів, професор honoris causa провідних університетів світу й провідник Вавилонською бібліотекою й чи не всіма бібліотеками світу.

Великий аргентинський письменник створив незвичайне послання ― «Повідомлення Броуді». За псевдодокументальністю й алюзіями цього метатексту ховаються загадки історії, глибокі знання про людство, його богів й кумирів, видимі й невидимі світи. Камертоном збірки історій є Біблія, її сюжети й етика, інтерпретована простими словами. А проте: «Істинно кажу вам, Бог лише збирається створити цей світ».

Хорхе Луїс Борхес (1899-1986) — культовий автор інтелектуалів, професор honoris causa провідних університетів світу й провідник Вавилонською бібліотекою й чи не всіма бібліотеками світу.

У «Приватній книгозбірні» (1985) зібрано передмови, написані Хорхе Луїсом Борхесом до книжок, які увійшли до його колекції зі ста обов’язкових до прочитання творів. Добирав ці твори Борхес на власний розсуд, але встиг написати лише шістдесят чотири передмови до них, бо завершити задумане йому завадила смерть.

«Книжка — це річ серед речей, том, загублений поміж томів, яких є сила-силенна в байдужому всесвіті, доки не натрапить на свого читача, на людину, призначену для її символів. ...Дай Боже, щоб ти був читачем, якого ця книжка дожидала», — такими словами звертається до майбутнього читача цієї книжки її автор.

До книги видатного аргентинця Хорхе Луїса Борхеса, одного з основоположників нової латиноамериканської літератури, увійшли статті, оповідання та есеї із трьох збірників — «Розслідування» (1925), «Інші розслідування» (1952) та «Творець» (1960), написані в різні роки і навіть десятиліття, в яких письменник продовжує свою улюблену гру з простором і часом, висловлює ідеї та судження стосовно найрізноманітніших явищ історії і культури різних країн і епох, розмірковує про суперечливість світу, самотність, людську долю, смерть...

Хорхе Луїс Борхес (1899-1986) —   аргентинський прозаїк і поет, який справив величезний вплив на літературу XX століття.  Один з найвидатніших філософів минулого століття Мішель Фуко зазначає, що Борхес «похитнув усі навички нашого мислення і стрясає всі координати та площини». У своїх фантастичних, психологічних, пригодницьких, детективних творах, які вміщені в цьому виданні, він тонко змішує правду та вигадку, показує, на що здатен людський розум, яким може бути політ фантазії. Письменник наче не помічає повсякденності. Його оповіді про життєві драми пересічних персонажів – це завжди екстремальні ситуації, які штовхають героїв на несподівані навіть для них самих вчинки. Борхес любив пізнавати людину.