Книги Дмитро Донцов

Magnum opus Донцова – той самий «Націоналізм», що знаходиться перед вами – став дороговказом для молодого покоління бійців ОУН та УПА. Саме з цієї книги постав інтегральний націоналізм. Світогляд, який є відповіддю на питання, чим є Ідея Nації на практиці. Книга досить складна для сьогоднішнього читача, не кожен здатний осягнути донцовську творчість повною мірою. Разом з тим вона є тією базою, без якої неможлива Велика Україна.

Дмитро Донцов був першим українським політичним мислителем та ідеологом, який розпочав цілісну критику російської цивілізації і ментальності як глобальних загроз для України і Європи. Його публікації перед 1-ю Світовою війною на цю тему підштовхнули українців до переосмислення 200-річного союзу двох православних народів і виявлення правдивих причин глибинного розходження між ними. Від 1920 р. Д.Донцов вів системну ідейно-пропагандивну війну із «московським Сфінксом» (Р.Бжеський), відкриваючи очі сучасникам на в суті своїй завжди злочинну, деструктивну, антиєвропейську політику Московії, яка сформувалася як агресивна антитеза до цивілізації Окциденту ще в Середньовіччі.

Збірку склали головні праці автора на російську тематику переважно першого періоду його творчості 1910–1930-х рр., коли він зумів пояснити найвиразніші ознаки російського імперіалізму, культури та менталітету. Студія «Дух Росії», хоч і була видана у 1961 р. німецькою мовою, проте цілком передає концептуалістику ранніх виступів Д.Донцова.

Видання рекомендується для політологів, філософів, культурологів, літературознавців та всіх, зацікавлених у проблематиці глобальних війн та протистоянь між цивілізаціями.

Дмитро Донцов (1883—1973) — видатний український мислитель і публіцист ХХ сторіччя. Через заборону його імені читачи тривалий час не мали змоги запізнатися з його творами. А тим часом думки і погляди Д. Донцова мали велетенський вплив на сучасників, особливо на молодь, і відіграли визначну роль за доби національно-визвольної боротьби за незалежність України. Багато його думок не втратили злободенності і залишаються актуальними й тепер. До видання «Геополітика» увійшли відомі роботи Дмитра Донцова – «Культура примітивізму», «Нарід-бастард», «Шевченко і патріоти», «Що таке «українізація» України?», щоденникові записи «Рік 1918, Київ» та інші.

Дмитро Донцов (1883—1973) займає особливе місце в історії української політичної думки ХХ сторіччя. Його думки і погляди мали значний, а подекуди й вирішальний вплив на сучасників, готуючи молоде покоління до боротьби за незалежність України.

Серед українських ідеологів, творчість яких настільки завзято фальшували та перебріхували, Дмитро Донцов безперечно попереду. Але в наш час, коли месіанізм Донцова щодо утворення незалежної Української держави дочекався здійснення, його праці й надалі посідають вагоме значення. Вони вилущують з нас почуття меншовартості, формують патріотизм і тлумачать усі історичні помилки.  

А термін «націоналізм», яким фальшувальники нас лякали, називаючи то «тоталітарним», то «інтегральним», чого у Донцова ніколи не було, сприймається зараз уже не так страшно. Бо донцовський націоналізм – це перш за все боротьба за незнищенність української національної ідеї. Такої ж самої ідеї, якою керуються і всі решта європейських націй.