Книги Кундера Мілан

У «Книзі сміху і забуття» Мілан Кундера вкотре нагадує читачам загальновідомі, проте призабуті тези. Забуття постає в романі окремим лихим персонажем, який пожирає людські стосунки, країни і цілі народи. Цього монстра завжди провадить диявольський сміх — на противагу сміху янгольському, який супроводжує Пам’ять.

Грань між цими сміхами тонка, бо якщо на світі існує забагато смислу (янгольської влади), людина знемагає під його тягарем, та якщо світ втрачає будь-який смисл (панують дияволи) — жити теж немає сенсу.

Сміливо можна стверджувати, що сім новел Мілана Кундери, вперше об’єднані під спільною палітуркою 1968 року, задають настрій і тон усій подальшій творчості культового письменника. Нестерпна легкість, із якою автор препарує життя головних героїв новел, а також почуття й долі персонажів, що їх оточують, дає змогу сприймати цю прозу водночас невимушено і з філософським самозануренням, заразом необтяжливо і сумовито, комічно й поважно. Часом видається, наче не має особливого значення, що обирати — правду чи брехню, любов чи зраду. Життя точиться поза цими категоріями, які не здатні суттєво на нього вплинути.

Чи можливо, щоб поетичний хист розвивався і процвітав за епохи терору? Чи можливо кохати в тоталітарній країні й не зректися себе? Чи можливо так патологічно себе любити, щоб хотіти померти?
Головний герой твору Яромил змалечку марить славою й упевнений у власній геніальності. Проте він не здатний опиратися ані життєвим обставинам, ані спекатися нав’язливої материної опіки…

Як у більшості творів Мілана Кундери, в романі «Життя деінде» прекрасне щільно переплітається з потворним, трагічне перетворюється на комічне, а високі почуття проростають цинічними зрадами.

Не через ностальгію, а заради лихого жарту, точніше, заради відплати, вирушає Людвік Ян на свою малу батьківщину, в невеличке моравське передмістя. Бо саме через невдалий жарт п’ятнадцять років тому все полетіло шкереберть: Людвіка зраджують товариші, його виключають із партії і університету й запроторюють у штрафний «чорний батальйон».
Життя не зламало його, проте зробило одержимим помстою, яка врешті перетворюється на чистісінький фарс. «Жарт» — хронологічно найперший роман культового письменника сучасності Мілана Кундери — сконструйований за принципом народної поліфонії, коли в хорі поєднано гармонійне звучання багатьох голосів.

Вісім героїв зійшлися у містечку зі старосвітським чаром, поєднавшись у вальсі, що чимраз прискорюється: гожа медсестра, фантазер-гінеколог, заможний американець (святий і Дон Жуан заразом), славетний сурмач, колишній в’язень, жертва політичних чисток, що ось-ось має покинути цю країну… «Сон літньої ночі». «Чорний водевіль». Автор ставить у цьому романі дуже важливі питання, до того ж робить це з блюзнірською легкістю, яка дає нам змогу збагнути, що новітній світ позбавив нас права на трагедію.