Книги Євген Положій

До Гостомеля війна увірвалась так стрімко, що Ден із Діною не всти
гають скористатись жодним із наперед продуманих сценаріїв порятунку.
Вони вчаться жити на попелищі власних мрій, зруйнованих руснею за
лічені години, як і легендарний літак «Мрія». На руках у подружжя па
ралізована мама Дена, автівку знищили обстріли, а багатоповерхівку
зайняли окупанти. Ще трохи – і в підвалі, де вони переховуються разом
із сусідами, розпочнеться фільтрація. Намагаючись втекти і встигнути
на евакуаційні автобуси, Ден і Діна долають перешкоди і сумніви.
Це роман не лише про перші тижні повномасштабного вторгнення
та знищення «Мрії», найбільшого вантажного літака у світі. Це щемка
історія про людей, які посеред пекла війни залишилися вірними люд
ській сутності, протиставляючи жорстокості й насильству взаємодопо
могу та емпатію.

Широка війна, наче гігантська анаконда, наближається повільно й безшумно. Пастор-євангеліст, військовий капелан і багатодітний батько Григорій Мотуз як ніхто гостро відчуває її нудотний подих. Мало хто вірить, що враг наважиться напасти. Проте їхні ілюзії розлітаються тієї ж миті, коли перші   снаряди і міни вбивають перших людей і за лічені дні місто Марії перетворюється на цвинтар.

Ворог оточує Маріуполь, тож пастор евакуює родину, родини прихожан і військових, дитячий притулок. Його волонтерський капеланський батальйон працює в «сірих» зонах по всій лінії фронту, а сини воюють і рятують людей пліч-о-пліч із батьком.

В одній із експедицій Григорій, осліплений вибухом, потрапляє в полон. Прикутий до підлоги у «столипінському» вагоні, він пригадує власне життя: дитинство, службу в радянській армії, боротьбу з наркомафією за безпритульних підлітків, пошук свого коріння і правди у мареві ворожої пропаганди…

Насправді ця війна — між Світлом і Темрявою, між цивілізацією життя і цивілізацією смерті — триває значно довше, ніж 400 років. І настав час для фінального епізоду.

Чому варто прочитати?
• «Українські музи не мовчать, коли говорять гармати», а досвід проживання війни вже активно осмислюється митцями у літературній формі — дана книжка ще один чудовий доказ цьому. У ній автор на основі переживань та досвідів її учасників і свідків конструює певні універсальні для всіх нас образи й висловлює спільні думки. У підсумку читачі отримують глибокий багатошаровий текст, який ніби говорить до них різними голосами, але хоче сказати головне: «Війна — жах, але ми всі вийдемо з неї новими людьми».

Про автора
Для Євгена Положія письменництво — династична професія, адже він народився у сім’ї відомого фантаста Віктора Положія. Але кар’єру він починав у журналістиці, був головним редактором багатьох видань, ось вже понад 25 років очолює редакцію сумської суспільно-політичної газети «Панорама». Першу збірку віршів та прози видав 1996 року, відтоді написав ще з десяток книжок, найвідомішу з яких — «Іловайськ» — екранізували.