Видавництво Фоліо

Роберт Говард (1906—1936) — американський письменник, відомий фантаст. Один з засновників жанру героїчного фентезі, Говард створив всесвіт Гіборійської ери та свого найвідомішого героя — Конана, варвара з Кіммерії. Цей персонаж приваблює силою, розумом, кмітливістю і жагою до життя.

У таверні заморського міста молодий варвар Конан чує розповідь злодія про коштовний камінь, схований в таємничій башті — Вежі слона. У вежі живе могутній чаклун Яра, а в цьому камені — вся його чаклунська сила. Конан забажав викрасти камінь. У саду біля вежі Конан зустрічає короля злодіїв, і вони домовляються діяти разом. Змовники розправляються з чудовиськами, що охороняють сад, підіймаються на вежу. Король злодіїв першим проникає у вежу, але через хвилину падає мертвим...

У перший том циклу про Конана ввійшли новели «Вежа слона», «Фенікс на мечі», «Багряна цитадель», «Чорний колос», «Тінь, що повзе».

Роберт Говард (1906–1936) — американський письменник, відомий фантаст. Один з засновників жанру героїчного фентезі, Говард створив всесвіт Гіборійської ери та свого найвідомішого героя — Конана, варвара з Кіммерії. Цей персонаж приваблює силою, розумом, кмітливістю і жагою до життя.

Безжальна піратка Беліт, Королева Чорного берега, не вбиває Конана під час битви, вражена його мужністю і силою. Разом вони грабують торгові кораблі, не отримуючи серйозного спротиву. Спрага до пригод і багатств заводить їх на закляту річку Зархеба. Беліт і Конан натрапляють на стародавні руїни, де сховані втрачені скарби. Але їх охороняє крилата потвора-чарівник. Потрапивши в пастку чаклуна, Беліт гине, але допомагає коханому з потойбіччя.

У другий том циклу про Конана ввійшли новели «Вир чорних демонів», «Негідники в оселі», «Тіні в місячному сяйві», «Залізний диявол», «Королева Чорного берега».

Скарби Ґвалура — це легендарні коштовності, що зберігаються в стародавньому місті Алкмінон, у країні Кешан. Конан, прагнучи здобути цескарб, вирушає в Кешан. Він пропонує свої послуги у вишколі місцевої армії. Тутмекрі, стигійський злодій із подібним наміром, також прибуває до країни з пропозицією військового союзу. Але для ухвалення договору, як стверджує верховний жрець Кешану, потрібна порада оракула Алкмінона. Конан і Тутмекрі здогадуються, що і скарби, і оракул перебувають в тому ж таємному покинутому місті. Шукачі скарбів незалежно один від одного їдуть туди напередодні експедиції верховного жерця...

У третій том циклу про Конана ввійшли новели «Люди Чорного кола», «Вродиться відьма», «Скарби Ґвалура».

Американський письменник роберт Говард (1906—1936) створив фантастичний всесвіт Гіборійської ери та свого найвідомішого героя — Конана, варвара з Кіммерії. Цей персонаж приваблює силою, розумом, кмітливістю і жагою до життя.

У четвертий том циклу про Конана увійшла новела «Година дракона».

Проти Конана, короля Аквілонії, готується змова — його хочуть скинути з трону. Для досягнення мети змовники вдаються до некромантії, воскресивши стародавнього чаклуна Ксалтотуна за допомогою Серця Арімана. Під впливом чорної магії аквілонська армія зазнає поразки від ворожого королівства Немедії. Конана, захопленого в полон, призначають до страти. Рабиня Зенобія ризикує своїм життям, щоб звільнити його.

У четвертий том циклу про Конана увійшла новела «Година дракона».

Головний герой роману «Металевий монстр» (1920) — знайомий читачеві з «Місячної заплави» доктор Ґудвін, дослідник і науковець. Цього разу дія відбувається в Центральній Азії поблизу Тибету. Ґудвін відкриває вціліле перське місто, натрапляє на жрицю-напівлюдину та давню цивілізацію, що складається з живих металевих геометричних фігур — розумних кубів, куль і тетраедрів, здатних з’єднуватися й утворювати різноманітні форми, а також володіти променями смерті та іншою руйнівною зброєю.

Це роман-фентезі, у якому є все: пригоди в далеких країнах, екзотичні декорації, істоти поза часом і простором, пояснені наукою таємниці, криваві війни, видива на межі свідомості та делікатний еротизм.

Де ти, Лючано Борготта на прізвисько Тарталья, людина з важкою долею? Юний виробник маріонеток, зрілий майстер контактної імперсонації, молодший екзекутор, раб-весляр у ходовому відсіку галери, симбіонт космічної флуктуації, вбивця телепата-найманця. І ось — приборкувач безумця-антиса, фенікс, що згорів і повстав з попелу, жах ескадр ВКС Помпілії, в’язень орбітальної в’язниці «Шеол», людина, яка відкрила пряму дорогу в космос…

Що далі? Всесвіт ніколи не буде колишнім.

«Ойкумена» Г. Л. Олді — масштабне полотно, до якого автори готувалися багато років.  Космічна симфонія, де долі людей представлені у воістину вселенському масштабі. Ювелірно виписані, яскраві та живі світи, пов’язані трасами зорельотів, калейдоскоп унікальних рас, наука, схожа на магію, події, зав’язані у тугий вузол.

Павло Архипович Загребельний (1924–2009) — український письменник, Герой України, лавреат Шевченківської премії. Після поранення та концтабору служив при британській місії в Німеччині, після чого був затриманий і перебував у радянському фільтраційному таборі. Працював головним редактором «Літературної газети». З правління Спілки письменників України його усунули через доноси.

«Тисячолітній Миколай» — науково-фантастичний роман про чоловіка, який прожив більше десяти століть. Був дружинником князя Володимира, їздив до Візантії, звідки привіз на Русь нову віру. З посольством Богдана Хмельницького Миколай Несміяновський їздив до московії. Пережив Голодомор 1932–1933 рр., лейтенантом пройшов кривавими дорогами Другої світової війни, а у мирний час став ученим-агрономом.

«Міфи» (2017) — перша книжка циклу Стівена Фрая (друга  — «Герої», третя — «Троя», що вийшла друком у видавництві «Фоліо») — це чудова нагода поринути у захопливий світ грецьких міфів зі всіма його дивовижними, романтичними, комічними, трагічними, жорстокими і чарівними подробицями.

І хоча всі ці сюжети можна знайти у сотнях книжок, присвячених Давній Греції, Фрай завдяки своєму оригінальному авторському стилю перетворює просте викладення матеріалу на захопливу розповідь, від якої неможливо відірватися.

Рюноске Акутаґава (1892—1927) — классик японської літератури, витончений психолог, володар яскравого дару провидця, блискучий новеліст, що отримав визнання ще за життя. У віці 35 років, доведений до відчаю життєвими обставинами, боячись повторити долю матері, яка втратила розум, письменник прийняв велику дозу снодійного. «Він хотів жити так несамовито, щоб можна було в будь-яку хвилину вмерти без жалю», — писав Акутаґава в останньому автобіографічному творі. І він жив несамовито.

Його новели — фантастичні й реалістичні, історичні та сучасні — вирізняються вишуканим переплетенням вимислу і реальності, глибоким психологізмом, парадоксальністю суджень і тонкою іронією. Своїми творами він примушує читача замислитися над тим, що є істина і чи в змозі людина осягнути її.