Видавництво Жупанського

«На Мармурових скелях» – перший художній роман Ернста Юнґера, що вийшов друком 1939 року, незадовго до початку Другої світової війни. У цьому творі автор у формі метафоричної притчі змальовує зіткнення добра і зла, спокійного упорядкованого світу та тоталітаризму.

Сюжет твору розгортається навколо двох братів, які живуть на Мармурових скелях, займаючись ботанікою, плекаючи рослини, читаючи, навчаючись, застосовуючи здобуті знання для дослідження таємниць природи, п’ючи вино, втішаючись плодами своєї праці та тихим і мирним життям. Однак у світі під скелями починають ворохобитися темні сили, які загрожують самим основам їхнього звичного способу існування. На довколишніх теренах здобуває владу старший лісничий, спраглий насильства, байдужий до наук, мистецтв, гармонії з природою та звичного ладу життя, тож силам добра доводиться стати супроти зла, що шириться світом.

«Феєрію для іншого разу» – роман, який Луї-Фердінан Селін написав під час ув’язнення 1946 –1947 років за колабораціонізм, – певною мірою можна вважати ключовим етапом його творчості. Послуговуючись своїм неповторним стилем і письменницьким поглядом на події, що струснули самі підвалини ХХ століття, Селін у притаманній йому полемічній манері вкотре ставить перед читачами одвічні літературні й моральні проблеми. Цю книжку можна вважати своєрідною сповіддю Селіна-колабораціоніста, Селіна-зрадника, Селіна-письменника і Селіна-громадянина, що, як завжди, перебуває у конфронтації із суспільством, і, водночас, цей роман є квінтесенцією творчості Селіна.

У червні 1940 року Франція була окупована Німеччиною, навесні 1944-го, напередодні визволення, союзники бомбили стратегічні об’єкти на окупованій території, зокрема паризьку сортувальну залізничну станцію неподалік від Монмартру, де тоді мешкав Селін. Через два роки, ув’язнений у Копенгагені в очікуванні рішення Данії про екстрадицію до Франції, Селін вирішив зробити темою свого роману саме цю подію. Створюючи оповідь про ніч бомбардування, Селін з усім можливим розмахом використав притаманні йому уяву й унікальний письменницький стиль, ставши єдиним романістом свого часу, здатним відтворити цю подію в літературі.

Вінстон Черчілль– видатний британський політик, прем'єр-міністр та державний діяч, відомий своєю важливою роллю в ІІ світовій війні, проте його літературна діяльність заслуговує не меншої уваги. Черчілль отримав Нобелівську премію за свої літературні досягнення, і це не випадково, адже його здатність передавати драматичні моменти історії, пронизливі образи та високу ідею про людські цінності завжди залишали глибокий слід у читача. Книга «Саврола», хоча й менш відома за його політичні чи історичні праці, є яскравим прикладом його таланту як письменника.

«Саврола» — це роман, написаний на початку літературної кар'єри Черчілля у 1900 році, коли йому було лише 26 років. Це політичний трилер, у якому автор досліджує теми революції, боротьби за свободу та лідерства. Хоча це єдиний художній роман Черчілля, він водночас демонструє глибоке розуміння політичних процесів і складності людської натури, яке згодом стане характерним для його історичних робіт. Важко не помітити автобіографічні мотиви у книзі, адже головний герой — Саврола — нагадує самого Черчілля як політика, який усе життя відстоював ідеї свободи та демократії. Це книга, яка варта уваги всіх, хто цікавиться питаннями свободи, революції та моральної відповідальності.