Книги Андрій Любка

Щовечора батьки вкладають свою малечу під різні цікавезні казки. Одна, друга, третя, ще й від себе треба казочку вигадати й розповісти. А дитя ніяк не хоче засинати. Знайомо?
Відомий український письменник Андрій Любка та його старша донечка Уляна написали спільну казку про стражденні щовечірні вкладання. Ця весела й захоплива історія не допоможе дитині заснути швидше, але те, що ви разом сміятиметеся до сліз — гарантовано! А ще у вас з’явиться секрет (ч-ч-ч-ч-ч-ч-ч-ч !, лиш нікому не кажіть), і від цього вам також буде дуже й дуже радісно!

П’яний суддя на пішохідному переході збиває на смерть молоду жінку і, ясна річ, без особливих зусиль уникає покарання. Але чоловік збитої – не з тих, кого можна купити чи залякати, він краще втратить усе, та відомстить. Психологічний трилер.

Це книжка пригод і настроїв, реальних історій і автобіографічних вигадок, універсальний порадник і атлас туристичних маршрутів. У цих текстах свідки Єгови п’ють коньяк, Мілан Кундера опиняється в басейні, а водії «мерседесів-спринтерів» женуться за каретами швидкої допомоги. Словом, абсурдно, зате пізнавально, часом меланхолійно, але частіше кумедно.

Війна – це фронт, битви і смерть, але водночас це життя за багато кілометрів від лінії зіткнення, щоденний побут, рутина, нові реалії. Ця проза – про війну з тильного боку, зі спини, з тилу; про поїздки на фронт, волонтерство і щоденні виклики цивільного життя. Багата на деталі, цікаві розповіді й описи реальних пригод, ця книжка створює панорамну картину життя в Україні під час війни. Нон-фікшн про письменника, який раптово для себе стає волонтером і постачає джипи для української армії. Щоденник? Так, але не тільки.

Нова книжка Андрія Любки – це розповідь про землі й народи між Одесою та Трієстом, про краї, де починаються й не закінчуються Балкани. Це приватний щоденник численних подорожей до популярних місць, столиць, але також до загублених у часі й просторі провінцій та невизнаних республік. Чому серби не люблять хорватів, а словенці не вважають себе балканцями, як Дунай не лише ділить, а й сполучає Європу, де й коли македонські даїшники видурюють хабарі, в яку дівчину з Бухареста автор міг би закохатися, скільки можна випити ракії в Сараєві й узо в грецькій таверні.