Книги Арістотель

«Нікомахова етика» Арістотеля – одна з найвизначніших праць античної філософської думки. Протягом століть вона формувала уявлення про мораль, людські чесноти й природу щастя як найвищої мети життя. Недарма саме з цією книгою в руках Рафаель зобразив Арістотеля на своїй фресці «Афінська школа».
У «Нікомаховій етиці» Арістотель розмірковує про гармонію розуму й душі як шлях до справжнього блага – і ці ідеї, попри відстань у тисячоліття, залишаються близькими й зрозумілими сучасному читачеві.

«Нікомахова етика» Арістотеля – одна з найвизначніших праць античної філософської думки. Протягом століть вона формувала уявлення про мораль, людські чесноти й природу щастя як найвищої мети життя. Недарма саме з цією книгою в руках Рафаель зобразив Арістотеля на своїй фресці «Афінська школа».
У «Нікомаховій етиці» Арістотель розмірковує про гармонію розуму й душі як шлях до справжнього блага – і ці ідеї, попри відстань у тисячоліття, залишаються близькими й зрозумілими сучасному читачеві.
Перший український переклад цієї праці здійснив професор Віктор Ставнюк. Книга вийшла у форматі білінгви у 2002 році й була відзначена премією «Книжка року – 2003» у номінації «Софія».
Пропоноване нині видання містить лише український переклад, виконаний Віктором Ставнюком. Текст збережено у первісному авторському стилі, він зазнав лише незначних коректорських уточнень та містить оновлену післямову.

Арістотель (384 до Р. Х. – 322 до Р. Х.) — давньогрецький науковець-енциклопедист, філософ і засновник класичної формальної логіки народився в місті Стагіра. Навчався в академії Платона в Афінах, також був вихователем Александра III, сина царя Македонії Філіппа II, якого пізніше назвали Великим. Саме твори Арістотеля стали фундаментом нових знань людства в різних царинах науки. Але жоден із його творів за впливом і популярністю не може зрівнятися з трактатами «Політика» та «Поетика», що стали спробами осмислити накопичений досвід, а також підсумувати теоретичні дослідження давньогрецьких філософів.

Прокинувшись після довгого сну, середньовічна європейська наука відкрила для себе широкі обрії давньогрецької наукової думки і першим серед найвеличніших учених античності проголосила Арістотеля.