У центрі сюжету — молодий адвокат Євгеній Рафалович, який приїжджає в невеличке галицьке містечко і стає народним захисником. Там він зустрічає кохання своєї юності. Та колишня кохана перебуває у пастці нещасливого шлюбу із чоловіком-садистом: знущання і приниження тривають роками, і жінка, не маючи сил на втечу, у відчаї наважується на вбивство. І це стане лише початком подій, які сколихнуть сонне містечко.
На тлі цих подій Франко промальовує психологічні образи та глибинну мотивацію героїв, і паралельно з розвитком сюжету майстерно зображує вибір головного героя — попри все знайти вихід із замкненого кола, де слабші завжди програють, а легковірні стають жертвами шахрайства й маніпуляцій.
Авторы | Иван Франко |
Издательство | Віхола |
• Класичне українське фентезі
Було се 1241 року. За сивої давнини, коли ще люди були інакші, а земля - могутніша. І жив у той час славний ватажок вільних тухольців - мудрий Захар Беркут. Але там, де є герої, завжди з’являються поганці. Боярин Тугар Вовк прагнув влади над непокірними тухольцями. А діставши відсіч, виплекав у своєму чорному серці помсту. Через зрадника Тугара на тухольський табір вирушає численне монгольське військо. І син Захара Беркута, Максим, опиняється у ворожому полоні…
Наближається битва. Мечі тухольців - гострі, а щити - міцні. Та ще міцніші їхні серця, у яких живе свобода. Ворог прийшов знищити їх. Але свобода незнищенна.
Авторы | Иван Франко |
Издательство | КСД |
У виданні вміщено філософські поеми Івана Франка, щоналежать до класики світової літератури.
У поемі «Мойсей» автор переніс події старозавітної історії на український ґрунт, розмірковуючи про майбутнє свогоспраглого свободи народу. Франко вклав у «Мойсея» серце, недарма згодом Юрій Шевельов назвав цей твір «другим "Заповітом” після Шевченкового».
У центрі однойменної поеми — монаше печерне життя ІванаВишенського, українського полеміста зламу ХVI— XVIIстоліть, якого Франко вважав голосом сумління тогочасногосуспільства й цінував як письменника і мораліста. Поетичнітвори доповнено довідками про історію їх написання та коментарями Богдана Тихолоза.
«Фоліо» в цій серії вийшли також твори Івана Франка «Захар Беркут» і «Украдене щастя».
Авторы | Иван Франко |
Издательство | Фолио |
Однак і це не найбільший клопіт, якого зазнають карпатські українці. На них насувається навала монгольського війська, яке на своєму шляху знищує геть усе. Чи вдасться старійшині громади Захару Беркуту відстояти свободу свого краю?
І чи складуться стосунки між закоханими одне в одного Максима Беркута і Мирославою, донькою Тугар Вовка?
Авторы | Иван Франко |
Издательство | BookChef |
«Захар Беркут» — найвідоміший твір Івана Франка на історичну тему, в якому він переплітає художню вигадку та народну творчість, беручи за основу легенду про те, як тухольська громада навесні 1241 року затопила монгольське військо. І сьогодні ця повість сприймається напрочуд сучасно, коли йдеться про визволення нашої рідної землі від загарбників.
Авторы | Иван Франко |
Издательство | Фолио |
Однiєю з найпопулярніших в українській літературі та найбільш знаковою для багатьох театрів і сьогодні є п'єса Івана Франка «Украдене щастя», в центрі якої три постаті: підстаркуватий селянин, його молода дружина та її коханий — жандарм. Драма Франка переростає у трагедію високої напруги, притчу про те, що на чужому нещасті свого щастя не збудуєш.
Авторы | Иван Франко |
Издательство | Фолио |
Авторы | Иван Франко |
Издательство | Навчальна книга Богдан |
У них письменник порушив не просто проблему нещасної любові чи невдалого життя героїв, а й проблему людського буття взагалі.
Авторы | Иван Франко |
Издательство | Навчальна книга Богдан |
Повість І. Франка «Перехресні стежки» створена на межі століть (1900 рік). Це обумовило символічно-модерний стиль твору, в якому існують дві сюжетні лінії. Романтична: історія трагічного трикутника Рафалович-Регіна-Стальський та суспільно-громадянська, пов’язана із діяльністю адвоката Рафаловича.
Авторы | Иван Франко |
Издательство | КСД |
Автор зачипає одвічну тему життя та смерті через призму продавніх вірувань українського народу змальовуючи свій погляд на легенду, яку головний герой Захар Беркут тухольський старійшина, згадує в оригінальному творі Івана Франка, про Сторож каменя, головного захисника Тухольского народу, який допоміг зупинити нашестя монголів на тухольські землі.
Фрагмент легенди з оригінального твору Захар Беркут (Іван Франко, 1889 р.):
… А про той камінь, про нашого Сторожа, я вам оповім, що чув від батька. Давно то, дуже давно діялось, ще коли велетні жили в наших горах. То тут, де тепер наша Тухля, стояло велике озеро; сеся кітловина була ще зовсім замкнена, і тілько через верх текла вода. Озеро се було закляте: в нім не було нічого живого, ні рибки, ні хробачка; а котра звірина напилася з нього, мусила згинути; а пташина, що хотіла перелетіти понад нього, мусила впасти в воду і втопитися. Озеро було під опікою Морани, богині смерті. Але раз сталося, що цар велетнів посварився з Мораною і, щоб зробити їй наперекір, ударив своїм чародійським молотом о скалу і розвалив стіну, так що вся вода з заклятого озера виплила і стратила свою дивну силу. Ціла околиця раптом ожила; дно озера зробилося плодючою долиною і зазеленілося буйними травами та цвітами; в потоці завелися риби, поміж камінням усяка гадь, у лісах звірина, в повітрі птиця. За те розлютилася Морана, бо вона не любить нічого живого, і закляла царя велетнів у отсей камінь.
Авторы | Александр Корешков, Иван Франко |
Издательство | ArtHuss |
Авторы | Иван Франко |
Издательство | Навчальна книга Богдан |
Авторы | Иван Франко |
Издательство | Навчальна книга Богдан |
Авторы | Иван Франко |
Издательство | А-ба-ба-га-ла-ма-га |
Жив собі в однім лісі Лис Микита, хитрий-прехитрий. Скільки мисливці на нього не полювали, він завжди утікав, оминаючи всі пастки. Ця хитрість зробила його страшенно гордим! Лис думав, що немає для нього вже нічого неможливого. Він похвалився перед друзями, що зможе не лише по селах бігати на полювання, а й піде у місто на ринок і вкраде Курку. Сказав — треба зробити.
Наступного ж дня він непомітно пробрався городами до середини міста, але коли вискочив на вулицю, то його зачули пси й кинулись до нього. Що робити? Куди подітися? От Лис Микита й забіг на подвір’я, що було найближчим, а там, не роздумуючи, ускочив у якусь діжу — як виявилося, із фарбою. Пси, зрозуміло, його не знайшли, бо від діжі йшов дуже неприємний запах.
Отже, Лис урятувався, але якою ціною! Довелося йому просидіти в діжі аж до самісінького вечора. Коли вже смеркалося, Лис Микита чимдуж чкурнув до лісу, ускочив у якусь нору й заснув. Уранці ж, зиркнувши на себе, аж перелякався, бо став якимсь дивним страшним звіром — синім-синім, укритим чи то лускою, чи то їжаковими колючками, та ще й із хвостом, наче довбня. Що лишень не робив — ніяк не вдавалося відчиститися від тієї злощасної фарби...
Мешканці лісу, побачивши нечуваного синього звіра, кинулися втікати. Тоді Лис Микита збагнув, що може скористатися зі свого нового вигляду. Так він став Царем Лісу, і всі звірі слухались його та боялись.
А що ж буде далі з Лисом Микитою? Чи розкриється його обман?
Про це ви дізнаєтесь, прочитавши казку українського письменника Івана Франка.
Авторы | Иван Франко |
Издательство | Навчальна книга Богдан |
Автор описує боротьбу Руського народу проти монголо-татарської навали. Ці події відбувалися у 1241 році. Захар Беркут – головний герой повісті, протягом усього твору наголошував, що наша сила в єдності, в згуртованості, в підтримці. Сама людина слабка перед лицем ворога і тільки об’єднавши зусилля народ здатен перемогти і відродитися.
Авторы | Иван Франко |
Издательство | Фолио |
Намалював казку улюблений ілюстратор української малечі Кость Лавро.
Авторы | Иван Франко |
Издательство | А-ба-ба-га-ла-ма-га |