Издательство Издательство Ростислава Бурлаки

Книга «Гра під вогнем. Історії, робота, спостереження, думки українських психоаналітичних дитячих терапевтів під час війни» є результатом спільної творчості учасників дворічного (2022–2024 рр.) семінару українських дитячих психоаналітичних терапевтів «Гра під вогнем» під керівництвом досвідченої психоаналітикині Анни Кравцової.

Тринадцять різних за настроєм, фокусом уваги, літературним стилем та теоретичним підходом есе репрезентують досвід, осмислення, аналіз та яскраві приклади дитячих терапій, які відбувалися і тривають зараз офлайн і онлайн в Україні й за кордоном в умовах незламного спротиву країни воєнній агресії РФ.

До збірки увійшли роботи психологів і психотерапевтів, які у своїй практиці віддають перевагу психоаналітичному підходу, проте вона призначена для широкого кола читачів, особливо тих, хто так чи інакше піклується про дітей і спілкується з ними: народжує, виховує, навчає, лікує, товаришує, допомагає і просто живе поряд.

Книжка Емілі Шарратт «Почуттєві слова для пояснення моїх емоцій» містить 30 заспокійливих візуалізацій та вправ для маленьких людей з великими почуттями — дітей.

Використовуйте ці вправи з дітьми різного віку, щоб розпочати розмову про їхні почуття та емоції і сприяти їхньому психічному благополуччю. Таким чином ви підтримуватимете їхнє позитивне психічне здоров'я за допомогою простих, заспокійливих вправ, які допоможуть малюкам краще розуміти свої почуття і залишатися спокійними у нестабільному світі.

Деякі з охоплених емоцій включають:

тривогу;
збудження;
розчарування;
сум;
сором'язливість.
Допоможіть дитині навчитися розпізнавати свої почуття та висловлювати їх за допомогою цієї чарівної книжки:

На кожному розвороті праворуч — цікавий персонаж-тваринка, а ліворуч — пояснення та вправи.
Вправи заспокоюють і допомагають дітям розвивати навички розв'язання проблем і здорові стратегії подолання труднощів, що сприяють психічному благополуччю.
Ця книга допоможе батькам, які допомагають своїм дітям орієнтуватися в емоційному спектрі та розуміти його.
Емілі Шарратт — редакторка, письменниця та кваліфікована інструкторка з усвідомленості та йоги. Вона викладає більше семи років, а також має регулярну практику вже майже двадцять років.

Спираючись на досвід десятків відомих експертів, десятиліття своєї роботи з молодшими дітьми та підлітками, а також на свій особистий досвід матері, докторка Робін Сільверман написала книгу «Як розмовляти з дітьми про що завгодно. Поради, сценарії, історії та кроки, з якими навіть найскладніші розмови стануть легшими», яка є життєво важливим ресурсом для батьків, котрі цінують чесне і значуще спілкування, щирі розмови зі своїми дітьми.

Якщо ви просто не можете підібрати потрібні слова, ця книга стане вашим путівником, покроковим посібником, як розмовляти з дітьми про що завгодно, поки вони проходять шлях від малюків до підлітків і далі. Ця книга також буде найкращим подарунком молодим батькам.

Нове видання світового бестселера про дитячу травму, перекладено 27 мовами. Відомий психіатр Брюс Перрі розповідає десять історій своїх маленьких пацієнтів, які пережили страшні потрясіння: стали жертвами фізичного чи сексуального насильства, свідками вбивств, вихованцями сект чи пережили геноцид.

Випадки з його практики та багаторічні наукові дослідження доводять, що психологічні травми мають колосальний вплив на розвиток дитини та її психіку, і діти нічого не забувають, як вважали фахівці раніше. Але своєчасна та професійна допомога може повернути таких дітей до нормального життя та дозволити їм вирости психологічно здоровими.

У своїй книзі доктор Перрі розкриває дивовижні здібності мозку та психіки до відновлення та дарує надію на зцілення.

Вважають, що старші діти повинні опікуватися молодшими, а молодші — допомагати старшим. Єдина дитина в сім’ї, як багато хто впевнений, лінива та примхлива. Звідки беруться ці уявлення та чи мають наукову основу?

Авторка книги, шведська психологиня, багато років присвятила вивченню психології дітей, які живуть у багатодітних сім’ях.

У книзі вона описує типи сестер та братів, на які умовно можна поділити дітей за порядком їх народження, пропонуючи на основі багатого практичного та теоретичного матеріалу задуматися про цю маловивчену в психології проблему.

«Те, що сталося з дитиною у перші роки її життя, неминуче відображається на ситуації у всьому суспільстві. Психічні розлади, наркоманія і зростання злочинності є зашифрованим вираженням прихованого у глибинах підсвідомості раннього дитячого досвіду. З цим твердженням здебільшого сперечаються, або ж, якщо й допускають його, то хіба що на рівні інтелекту. Оскільки емоційна сфера недоступна розуму, політичні діячі, юристи та психіатри, як і раніше, виходять із переважно середньовічних уявлень про те, що зло вкорінене в людській душі. Насправді вони лише приписують зло зовнішнім об'єктам, користуючись механізмом проєкції».

У цій книжці Аліс Міллер відкриває нам очі на те, якими руйнівними можуть бути наслідки виховання, покликаного зробити для дитини начебто все тільки найкраще.
Для цього вона аналізує «педагогічне виховання» і в деталях розбирає дитинство однієї наркозалежної, одного політичного лідера та одного вбивці.

Суперництво дітей у родині здається невирішуваною проблемою. Як би старший не просив сестричку чи братика, коли той з’являється, виникають ревнощі. Діти конкурують за увагу батьків, бо вони є особистостями. Як бути в цій ситуації? Як допомогти дітям порозумітися?

Анна Кравцова розповідає про особливості прояву ревнощів у дітей молодшого шкільного віку та підлітків, як діти маскують свої емоції. У книзі знайдете інструкції, як треба діяти, щоб така агресія не розквітла на повну силу і щоб конфлікт не перейшов у громадянську війну між нащадками. Авторка пропонує три стратегії боротьби з дитячими ревнощами і рекомендує батькам дотримуватися принципу справедливості у ставленні до дітей. Як це зробити? Чітка інструкція від Анни Кравцової допоможе впоратися з дитячою війною за любов батьків.

Дитина, яка тупоче ніжками біля прилавка і вимагає: «Купи!» ні в кого з дорослих не викликає подиву. Ця картинка давно знайома більшості мам і тат, бабусь і дідусів. Нова книга Анни Кравцової допоможе розв'язати проблему, з якою зіштовхуються майже всі батьки.

Багато хто з нас, батьків, стоїть перед дилемою: займатися вихованням дитини чи працювати. Чи можна гарантувати гармонійний розвиток дитини, якщо вас цілий день немає вдома? Чи може той, хто повністю зайнятий кар’єрою, бути гарним татусем чи гарною матусею.
Відповіді на ці та інші питання ви знайдете в пропонованій книзі. Тести, наведені в ній, допоможуть вам краще пізнати свою дитину та гармонізувати стосунки в родині.

Книга присвячена повсякденному спілкуванню та взаєминам з маленькою (від народження до шести років) дитиною.

До неї увійшли роздуми та поради батьків та фахівців та відповіді на деякі питання, із якими автор, як дитячий психолог, зустрічалася у своїй практиці. Жива мова та невимушена манера спілкування робить книгу цікавою для широкого кола читачів, особливо батьків та родичів маленьких дітей.

Книга «Ма, а що таке “місячні”?» написана у легкій формі діалогу між мамою та донькою і стане у пригоді для першого знайомства із темою місячних. Книга допоможе мамі, виховательці або вчительці правдиво, але й турботливо розповісти дівчаткам 5–10 років про місячні.

Книга запрошує дівчинку у світ зростання й дорослішання. У книзі на простих прикладах описані фізіологічні процеси, що відбуваються в жіночому тілі. Завдяки дбайливому підходу у маленької жінки формується природнє й приємне сприйняття теми місячних і жіночої
ідентичності.

Книга «Тата і Тото читають і пишуть. Частина 1» є продовженням книги «Тата і Тото. Перші слова». Видання у першу чергу призначене для дітей 4-5 років, які мають проблеми з мовленням. Система занять будується навколо звуків і букв, які вони позначають. Так у 1 частині видання ми працюємо із звуками і буквами «А, О, У, Е, И, І, П, М, Т, Д, Н». Кожне заняття – це знайомство з новим словом чи словами. Закріплюються ці нові слова у реченнях і невеличких текстах. В першу чергу це видання буде у нагоді батькам, які мають дітей з особливими потребами, а також вчителям і вихователям, які працюють з цими дітьми. Посібник допоможе цим дітям збільшити словниковий запас, навчитися читати, писати, складати речення і переказувати невеличкі тексти.

Видання «Тата і Тото. Перші слова.Частина 1» призначене для дітей віком від 2 до 4 років, у яких словниковий запас тільки починає формуватися. Посібник складається із серії занять, які спрямовані на засвоєння малюком окремих звуків, букв, слів. Допомагають малюку дівчинка Тата (Ната) і хлопчик Тото (Антон). Разом із ними малюк навчиться називати малюнки, писати букви, читати невеличкі слова, складати речення. Заняття містять вправи на розвиток логіки, памяті. Яскраві малюнки і цікаві завдання не залишать малюків байдужими. В першу чергу це видання буде у нагоді батькам, які мають дітей з особливими потребами, а також вчителям і вихователям, які працюють з цими дітьми. Посібник допоможе цим дітям оволодіти азами мовлення.

Інсайти (не)звичайного директора. Лонгрід асоціацій про школу, яка вчить "бути". Ця кишенькова книжечка – про буття школи і дитини в ній. Це порадник про те, як не загубитися в лавині технологій, завдань та методів, повсякденної рутини. Це своєрідний етикет використання того, що знаєш і вмієш, але в потрібний час і в потрібній ситуації. Це роздуми про сміливість думати вільно, бути стратегом своєї школи. Це як включити весь зміст, який необхідний дитині в сучасному світі, в освітній простір школи, але не захаращувати дитячий мозок другорядними речами. Треба відсікти все зайве. Це важко, але потрібно. Це як не видаватися нудними і не плекати ілюзії, що дорослі знають усе. Це ваша точка відліку на мапі освітньої карти, і ви точно знатимете куди йти і як отримувати задоволення від роботи щодня, бо це – ваші спільні з дітьми ідеї, досягнення і результати. Ви почуєте еволюційний поклик мети школи. Ви впустите в школу життя за вікном, зробите її світоглядною, яка подарує кожній дитині розуміння освіти як власної життєвої дороги, навчить бути вільною у своїх думках, мріях, стати незвичайною, унікальною, творити, пред’являти себе світу й отримувати радість від справжнього себе. Це як спробувати організувати дитяче шкільне життя по-іншому. Не лише керуватися нашим уявленням про світ школи, але й враховувати уявлення дітей про своє життя, життя у школі і включати їх у концептуальну карту розвитку школи. Діти – теж є стейкхолдерами освіти, а ще вони часом суворі, але справедливі й доброзичливі критики. Це як прийняти те, що старих правил більше не існує. Натомість ми маємо право створювати нові. Не триматися за фіксовану освітню карту, а змінити її на сучаснішу. Нехай вона міститиме не лише наші «що» і «як» повинна знати дитина, а також – «що робити» і «як чинити» в тій чи іншій ситуації. Наповніть цю мапу орієнтирами «навіщо» і «в чому моя цінність», тобто тим, що важливо для дитини, її сенсом «бути», її вірою. Якщо ми ризикнемо в освітньому просторі враховувати дитячі карти уявлень про дійсність, то школа житиме по-іншому – цілком можливо, значно краще, ніж сьогодні.