Издательство Старого Льва

У книзі професорки Вільнюського університету Дануте Гайлене представлено комплексне дослідження колективної травми литовського народу, спричиненої драматичними подіями ХХ століття — радянськими окупаціями, депортаціями, ув’язненнями та наслідками тоталітарного режиму. Авторка поєднує історичний аналіз із психологією травми та соціологією, простежуючи, як репресії й насильство вплинули на ментальність, систему цінностей, стан здоров’я і якість життя суспільства. Особливу увагу приділено феномену політичних в’язнів, парадоксальній «свободі у неволі», кризі громадського здоров’я та викликам, що постали перед Литвою після відновлення незалежності.

Це видання є водночас науковим дослідженням і глибокою культурно-політичною рефлексією, що дозволяє зрозуміти, як історична пам’ять і досвід страждання формують сучасну ідентичність нації та визначають її шлях у майбутнє.

«Викрадений Захід, або Трагедія Центральної Європи» Мілана Кундери — це знаковий есей, що став інтелектуальним маніфестом. Цей текст програмний і пророчий: він не лише поставив питання про ідентичність Центральної Європи, а й на десятиліття вперед задав етичний і культурний ракурс для розмови про розширення Європи, сенс інтеграції та гідність малих мов і націй. Написаний 1983 року, він проголошує: культура, а не географія чи політика, визначає приналежність до Заходу. Чехи, угорці, поляки — не сателіти Сходу, а живі голоси європейської цивілізації, тимчасово викрадені з її тіла.

У часи, коли війна в центрі Європи знову ставить під сумнів межі цивілізацій і справжню вартість «європейської спільноти», Кундера говорить до нас із винятковою інтелектуальною ясністю.

«Хороші передчуття» — це збірка короткої прози, яку Богдан Коломійчук написав у період 2022–2025 років під час ­своєї служби в ЗСУ та участі в російсько-українській війні. Його текс­ти — про досвід цивільної людини, письменника, котрому довелося побачити війну зсередини. Без пафосу, але щиро про те, як війна змінює і травмує людський характер, наповнює життя невизначеністю і навіть стирає спогади. А проте — не здатна знищити віру в хороше.

«Пішаки пітьми. Хто виплекав монстра?» Олексія Мустафіна — це розвідка про історію російських загарбань від початку XV століття до сьогодення і про те, чому вони взагалі стали можливими. Крок за кроком автор занурюється в минуле, щоб не лише відшукати корені московського експансіонізму, а й зрозуміти, чому протягом історії йому вдавалося знаходити стількох добровільних помічників, союзників та колаборантів. Докладно розповідаючи, як завдяки помилкам та ілюзіям одних та жадібності й лицемірству інших постало геополітичне чудовисько, що несе зло, війну і руйнування, перетворившись на постійну загрозу для націй, народів і людства. Олексій Мустафін не обмежується переліком подій, а проводить справжнє детективне розслідування, аналізуючи, як і завдяки кому формувався міф про «велику Росію», що став знаряддям великодержавної політики Москви і продовжує отруювати цивілізований світ, викриваючи механізми маніпуляції та культурних трансформацій, які впливають на нас і сьогодні.

Книжка журналіста-аналітика Ростислава Хотина вміщує статті, в яких проаналізовано й висвітлено минулі й сучасні події, важливі для політичного вектора України. Після прочитання цих матеріалів можна краще зрозуміти, які були передумови для здобуття Україною незалежності 1991 року й чому для Росії неприйнятна сама ідея української національної ідентичності. Влучні цитати політиків та істориків доповнюють фактологічний матеріал, а грамотна аналітика допомагає зрозуміти зв’язок минулого із сучасними реаліями.

Ростислав Хотин висвітлює деякі події та явища, які, на перший погляд, прямо не впливають на політичні процеси, проте є важливими й показовими. Бо й справді, іноді навіть одна буква може мати велике значення, якщо це українська літера «Ї», яка стала своєрідним знаком спротиву на тимчасово окупованих територіях України.

Курс на євроінтеграцію Україна активно почала виборювати під час Революції Гідності. Одним із наслідків цього є 10-літня війна, з розвитком повномасштабного збройного конфлікту Російської Федерації проти України. Проте це не зменшує шансів України стати повноцінним членом Європейського Союзу. Андерс Ослунд та Андрюс Кубіліус аналізують можливості вступу України до ЄС та зазначають умови, які держава має виконати для цього. Так, повномасштабна війна від 24 лютого 2022 року ускладнює процес змін та завдає непоправних збитків Українській державі. Однак навіть попри це шанс на приєднання до Європи політично залишається і цілком може бути втіленим.

«Стартапи добра. Люди та проєкти, яких не зламала війна» — ​книга Української освітньої платформи, благодійної організації, яка розвиває самозара(я)дність людей задля сильної України. Тут сімнадцять історій про тих, хто підтримує, гуртує, підсилює українців та українок попри всі великі суспільні виклики та кризи.

У повномасштабній війні, що її веде рос** проти України, ми здобуваємо себе, свою ідентичність, ми виховуємо з себе націю гідних, відповідальних, свідомих людей.

У цій книзі — 39 розповідей про людей, які або воювали в УПА, або допомагали українській армії боротися за незалежність України майже 100 років тому. Книга про людей, які зазнали переслідувань, арештів, репресій і які залишилися незламними й нескореними у своїй боротьбі. Книга-сповідь, яку варто прочитати, аби осмислити велику сторінку історії України через призму людської долі.